Судова лінгвістична експертиза: процесуальні і криміналістичні аспекти - Автореферат

Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльністьНауковий керівник: доктор юридичних наук, професор Клименко Ніна Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри криміналістики. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Будко Тетяна Володимирівна, Інститут дослідження проблем державної безпеки Служби безпеки України, головний науковий співробітник; Захист відбудеться «15 » січня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01601, м.Аналіз сучасної експертної практики показує, що спеціальні знання, які базуються на прикладній і математичній лінгвістиці, соціопсихолінгвістиці, етнопсихолінгвістиці, нейролінгвістиці, патопсихолінгвістиці, філософії мови, суміжних науках, (спираючись на загальні і окремі норми мови, зафіксовані в граматиках, словниках, довідниках і іншій лінгвістичній літературі) нерідко використовуються для встановлення фактів, що мають значення доказів по багатьом видам злочинів. Більш глибокого дослідження потребують питання щодо визначення, зокрема, поняття, обєкта, предмета, кола завдань судової лінгвістичної експертизи, її місця в системі криміналістичних експертиз, компетенції та повноважень експерта, субєктивних і обєктивних факторів оцінки висновків лінгвістичної експертизи і підвищення ефективності використання її в судочинстві, а також генезису юридичної і експертної мови, її термінологічних систем, що є передумовою розвитку лінгвістичної експертизи. Мета дослідження полягає у визначенні сутності, місця та ролі судової лінгвістичної експертизи, її загальних та правових засад, особливостей її призначення та порядку проведення, становлення, сучасного стану та видів дослідження, її формуючих складових: експертної мови та термінологічних систем. Згідно з метою та завданнями дослідження в роботі використана система загальнонаукових та спеціальних методів: діалектичний метод дозволив вивчити генезис експертної мови та термінологічних систем у їх взаємозвязку з практикою, простежити їх розвиток та постійну динаміку; формально-логічний метод аналізу і синтезу, дедукції, індукції, аналогії допоміг провести теоретичне узагальнення експертної мови і термінологічних систем; системно-структурний метод дозволив розробити теоретичні основи лінгвістичної експертизи, її складові формуючі; історичний (порівняльно-історичний і історіко-етімологічний аналіз) дозволив простежити процес виникнення, становлення та розвитку теоретичних основ лінгвістичної експертизи, її складових формуючих; логічний метод дозволив передбачити шляхи розвитку експертної мови і термінологічних систем, виявити їх найсуттєвіші, закономірні процеси; статистичні методи (статистично-аналітичний, метод статистичної вибірки тощо) надали можливість показати дані про мову судової експертизи, виявити тенденції розвитку її термінологічних систем та їх функціонування, виявити експертні термінологічні помилки, їх причини; метод моделювання дозволив сформувати схеми визначень наукових понять, якими оперує судова лінгвістична експертиза; соціологічний метод (анкетування, інтервювання експертів, аналіз письмових документів, висновків експертів) дозволив проаналізувати, опрацювати та відібрати необхідну достовірну інформацію про сутність лінгвістичної експертизи її судово-експертну практику, призначення, методику проведення, провести теоретичні узагальнення і відповідні висновки і рекомендації щодо її удосконалення; порівняльно-правовий метод допоміг пізнати механізм утворення термінів судової експертизи на різних етапах розвитку експертної мови, використання їх в судовій лінгвістичній експертизі, провести аналіз спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, матеріалів преси та електронних видань стосовно напрямів і тенденцій розвитку судової лінгвістики і судово-лінгвістичної експертизи. Емпіричну базу дослідження становлять аналіз статистичної звітності експертних органів МЮ України з 2001 по 2008 рік та вивчення й узагальнення матеріалів експертних архівів Київського та Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України, анкетування працівників експертних підрозділів МВС України (опитано 197 осіб - експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій, Одеській, Луганській, Миколаївській, Дніпропетровській, Київській і Закарпатській областях, а також Запорізькій, Львівській, Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях).У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її звязок з науковими програмами, визначаються мета і завдання, обєкт та предмет, методи дослідження, викладається наукова новизна, теоретичне та практичне значення результатів дослідження, їх апробація. Перший розділ „Мова судової експертизи як формуюча складова судової лінгвістичної експертизи” має три підрозділи, у яких розглядається сутність, розвиток, властивості юридичної мови та мови судових експертиз і їх функції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ