Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНаукові керівники: Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор; член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, кандидат юридичних наук, доцент МОЛДОВАН Валеріан Васильович, кафедра правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри. Офіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор ГРОШЕВИЙ Юрій Михайлович, віце-президент Академії правових наук України, завідувач кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; Захист відбудеться 13 травня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Період історії України з 1648 по 1783 рік, що відомий як доба Гетьманщини, мав винятково важливе значення для соціально-політичного та культурного розвитку українського народу, для утвердження його національних і соціальних ідеалів, його правосвідомості і права. Вивченням питань права, суду та судочинства України другої половини XVII-XVIII століть займались відомі дослідники О. У той же час в умовах незалежної української державності ще не зявилося узагальнюючої праці про суди і кримінальне судочинство в період Гетьманщини, що має велике значення для розуміння безперервності процесу творення власного судочинства нашим народом на основі традицій попередніх поколінь. На основі критичного аналізу попередніх досліджень в цій сфері, використовуючи опубліковані та неопубліковані матеріали того часу, автор має можливість без ідеологічних обмежень уперше описати всі ланки судової системи Гетьманщини, викласти порядок провадження судочинства в кримінальних справах та показати необхідність використання правових досягнень минулого. Дисертація написана на основі опублікованих та неопублікованих архівних матеріалів, що відображують існуючі в Україні в період Гетьманщини, державний та суспільний устрій, право та судочинство.У першому розділі подано загальну характеристику судового устрою Гетьманщини, описано склад і компетенцію судових установ та органів, що брали участь у судочинстві, проаналізовано джерела процесуального права, що використовувались українськими судами при здійсненні правосуддя та досліджено характер кримінального процесу Гетьманщини, його основні риси, принципи та стадії в період з 1648 по 1722 рік. Здійснення правосуддя в цих судах відбувалося колегіально. Крім того, у Гетьманщині утворюються кілька видів спеціалізованих судів, за компетенційними ознаками: духовні суди розглядають всі судові справи духовенства та деякі цивільні справи світського населення; цехові суди вирішують внутрішні дрібні конфлікти членів цеху; суд грецького Ніжинського братства створений для розгляду купецьких справ осілих в Ніжині греків та їх челяді; ярмаркові суди розвязують дрібні справи, що виникають на ярмарках; митні суди розглядають незначні цивільні спори, повязані з торгівлею, третейські суди - передані на їх вирішення цивільні та дрібні кримінальні справи. При розслідуванні та вирішенні кримінальних справ суди використовували процесуальні норми, що містились у Литовському Статуті та деяких збірках магдебурзького права. Так, Законом України від 21 червня 2001 року “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” КПК України було доповнено статтею 161, яка проголошує здійснення розгляду справ у судах на засадах змагальності і диспозитивності.У висновках дисертації містяться основні підсумки проведеного дослідження щодо судочинства Гетьманщини, а також наведені пропозиції по вдосконаленню сучасного кримінально-процесуального законодавства.

. Основний зміст дисертації