Реформа 1861 року і її значення в історії. Селянське питання ХІХ-ХХ ст. та методологія історико-аграрних досліджень. Історіографічна рефлексія та історичний світ крізь мереживо напрацьованого досвіду, звичаїв історіопису, усталених схем та стереотипів.
При низкой оригинальности работы "Сучасний теоретико-методологічний погляд на велику реформу 1861 р.: історіографічний аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СУЧАСНИЙ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА ВЕЛИКУ РЕФОРМУ 1861 р.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТЗаради кращого розуміння минулого вчений, керуючись методологічними настановами, прагне надихнути науковців працювати активніше з одночасним залученням існуючих доробків вітчизняних і зарубіжних дослідників, уводити до наукового обігу нові джерела, активно застосовувати сучасні підходи до їх аналізу. Увага має бути прикута до взаємодії між головними подіями і процесами, їх впливом на повсякденне життя різних суспільних верст, груп, насамперед, селянства. Сама ж реформа 1861 р. започаткувала широкомасштабні перетворення, епоху Великих реформ 1860 - 70-х рр., котрі кардинально змінили найрізноманітніші сфери економічного та суспільно-політичного життя Російської імперії загалом й українських землях зокрема. Серед них є відсутність єдиної думки про обєктивні соціально-економічні передумови скасування кріпосного права, особливо в сенсі використання даних, котрі б стосувалися макро-та мікрорівнів соціально-економічного розвитку передреформених десятиліть; доцільність подальшого вивчення регіональних особливостей реалізації реформи на українських землях, її вплив на еволюцію міжстанових відносин; вплив скасування кріпосного права на зміни у менталітеті селян і поміщиків, змушених кардинально змінювати методи господарювання й пристосовуватися до нових умов функціонування їх господарств; модернізації аграрної сфери: впровадження сільськогосподарської техніки, визначення шляхів, котрі проходила від виробників до безпосередніх споживачів та ін. Вчений також вважає, що значно більше уваги потрібно приділити проблемі виділення обєктивних параметрів визначення заможності селянських господарств, впливу релігійного фактору на тип і заможність того чи іншого аграрного господарства, функціонування аграрної сфери у перехідну епоху, котра наступила після втілення у життя масштабних перетворень; диференційованих підходів до різноманітних етапів і рівнів реформаційних процесів, - ідеології, що лежала в основі намічених перетворень, проектів законів, ухвалених законодавчих актів та, нарешті, характеру їх реалізації під час втілення селянської реформи у життя [2, 5].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
