Видове багатство, просторовий розподіл, особливості розмноження та популяційний стан хижих ссавців Середнього Придніпров`я. Динаміка чисельності, наслідки антропогенного впливу для декількох видів та шляхи охорони хижих ссавців у даному регіоні.
При низкой оригинальности работы "Сучасний стан популяцій хижих ссавців середнього Придніпров`я", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗміни в природних екосистемах впливають на просторове розміщення, розмноження, щільність населення та виживання усіх видів дикої фауни, в тому числі і такої важливої групи, як хижі ссавці (Carnivora). Зниження чисельності ряду видів хижих ссавців привернули до них увагу природоохоронних організацій як в Україні, так і в Європі. З хижаків, які мешкають в районі Середнього Придніпровя, до останнього видання Червоної книги України (2009) увійшли горностай (Mustela erminea Linnaeus, 1758), тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827), тхір лісовий (Mustela putorius Linnaeus, 1758), норка європейська (Mustela lutreola Linnaeus, 1766), видра річкова (Lutra lutra Linnaeus, 1758). В масштабах Європи охороні підлягає 14 видів хижаків фауни України (Парникоза и др., 2005), з них 10 видів зустрічається в районі наших досліджень. В результаті проведених досліджень встановлено сучасний видовий склад хижих ссавців на корінних ділянках суходолу і острівних територіях району Середнього Придніпровя, відмічено особливості проживання хижаків на трьох гіпсометричних рівнях Дніпра.Більшість досліджень хижих ссавців в регіоні, які проводили протягом ХІХ-ХХ ст., є спорадичними (Кесслер, 1851; Браунер, 1899, 1923, 1926; Мигулін, 1938; Сокур, 1960, 1961; Корнєєв, 1954, 1956, 1959, 1967; Абелєнцев, 1968; Крайнєв, 1968, 1971).Район Середнього Придніпровя знаходиться в межах центральної частини лісостепової зони України, на південному заході Східно-Європейської рівнини.В дисертаційній роботі узагальнені результати досліджень по хижих ссавцях в районі Середнього Придніпровя з 1970 по 2007 рр. Основний матеріал по темі дисертації був зібраний з 1999 по 2007 рр. на території Черкаської, Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Стаціонарні дослідження проводили у 9 пунктах на Правобережжі та Лівобережжі Дніпра на території загальною площею 35074 га. Обстежено і описано 672 поселення 11 видів хижих ссавців, з них з них 407 - борсука, 113 - лисиці, 105 - єнотовидного собаки, 20 - куниці лісової, 9 - норки американської, 9 - видри річкової, 3 - куниці камяної, 2 - тхора лісового, 2 - тхора степового, 2 - горностая, 1 - ласки. При цьому враховували типи алюрів, якими пересуваються хижі ссавці (Гамбарян, 1972; Руковский, 1988; Фокин, 1979), розміщення мозолистих виступів на опорній стороні долоні та ступні окремих видів (Абелєнцев, 1968). При виділенні вікових груп у окремих видів хижаків враховували літературні дані швидкості росту тварин різних вікових груп (Беньковский, 1975; Терновский, 1977), відомі терміни статевого дозрівання і розмноження, появи молодняку, виходу молодняку з нір, розпаду сімейних груп, тривалість життя (Абелєнцев, 1968; Данилов, Туманов, 1976; Новиков, 1956).Сучасний склад фауни району Середнього Придніпровя налічує 14 видів хижих ссавців (табл. На островах Дніпра зареєстровано 11 видів хижих ссавців: вовк, лисиця, єнотовидний собака, куниця лісова, куниця камяна, тхір лісовий, ласка, горностай, борсук, норка американська, видра річкова. Соснові насадження на боровій терасі у другій половині ХХ ст., в основному, були заселені куницею лісовою, борсуком, лисицею. Єнотовидний собака поширився на всіх острівних територіях, місцями - на корінних прибережних ділянках з місцями зростання водно-болотної рослинності, у лісових насадженнях на боровій та лесовій терасах. Якщо в 60-і роки ХХ ст. в центральній частині України у заплаві річок куниця камяна була рідкісним видом (Абелєнцев, 1968), то на початку ХХІ ст. цей хижак вже щільно заселяє усі корінні ділянки заплави та окремі заплавні острови з розрідженими деревостанами.Відомі в Україні та регіоні дослідження щодо розмноження хижих ссавців (Абелєнцев, 1968; Бойко, 1971; Корнєєв, 1956, 1959; Сокур, 1960) доповнено новими даними для 7 видів. Перша поява виводків у єнотовидного собаки в сучасний період відмічена в регіоні в лютому, що, очевидно, повязано з кліматичними змінами. У відкритих біотопах з відсутніми умовами для риття нір, появу виводків єнотовидного собаки частіше реєстрували на початку літнього періоду, а у норах самки, в більшості, щенилися навесні, що залежить від коливання рівня води у водосховищах. У горностая початок гону в регіоні вперше зареєстровано в середині січня (18.01), що є другим випадком спостереження гону у горностая в Україні в зимові місяці за останні 40 років (Абелєнцев, 1968) і свідчить про початок розмноження у цього хижака в зимовий період. За першими датами спостережень молодняку норки американської поза гніздами в супроводі самок (15-18.05), з врахуванням початку гону у лютому, віку молодняку в цей період (Сидорович, 1989), обраховано, що терміни вагітності в Середньому Придніпровї у цього хижака становлять 36-40 днів (Бобринский и др., 1965; Туманов, Сорина, 1999), а не 63-73 дні (Абрамов, 1974), які не залежать від дати парування.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы