Сутність та державне регулювання перестрахувальної діяльності в Україні та світі. Рейтингова методика розрахунку показників фінансового стану страхової компанії в Україні. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідне та вихідне) і страхуванні.
Звіт по виробничій практиці на тему: Сучасний стан перестрахування в Україні ВСТУП Перестрахувальна діяльність страхової компанії розглядається як два окремих напрямки: - вхідне перестрахування, як окремий напрямок бізнесу, мета якого отримання прибутку шляхом залучення перестрахувальних премій від інших страхових компаній (перестрахувальників); - вихідне перестрахування, метою якого є захист власного страхового портфелю Компанії шляхом передачі в перестрахування частини страхових сум, що перевищують розмір власного утримання Компанії (вирівнювання розмірі власного утримання та диверсифікація ризиків). Виходячи з цього, перед управлінням перестрахування постають наступні завдання, згідно яких виконуються відповідні функції: - аналіз страхового портфелю Компанії на предмет його надійності та стабільності, розробка та впровадження комплексних перестрахувальних програм захисту власного страхового портфелю; - контроль за укладанням договорів страхування в Компанії та передача в перестрахування понадлімітних ризиків за різними видами страхування; - котирування вартості розміщення ризиків в інших страхових компаніях та видача рекомендацій прямим андеррайтерам; - контроль за кумуляцією ризиків за географічною та іншими ознаками; - забезпечення відшкодування перестраховиками їх частки в здійснених Компанією страхових відшкодуваннях за страховими випадками; - пошук партнерів в галузі перестрахування та укладання відповідних угод щодо залучення ризиків; - андеррайтинг пропозицій щодо прийняття в перестрахування ризиків інших страхових компаній; - укладання договорів вхідного перестрахування, контроль за надходженням премій; - врегулювання збитків за договорами вхідного перестрахування. Метою дійсної роботи було дослідження методології вибору перестраховика (резидента чи нерезидента) національною страховою компанією України з погляду його надійності. 1. Сутність та державне регулювання перестрахувальної діяльності в Україні та світі Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [1]. Згідно статті 12 Закону України “Про страхування” [1] перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Перестрахування має наступну термінологію [22]: Перестрахування (передача ризику в перестрахування) - це страхування одним страховиком (Цедентом, Перестрахувальником) на визначених договором факультативного перестрахування, ковер-нотом (далі - конкретний договір перестрахування) умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого Страховика (Перестраховика, Цесіонера) резидента чи нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством України чи країни-нерезидента. В свою чергу, Перестраховик має право прийняти або відхилити таку пропозицію Перестрахувальника. Ретроцесія (вторинне перестрахування) - страхування Перестраховиком (Ретроцедентом) на визначених у Ковер-Ноті умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед Страховиком у іншого Перестраховика (Ретроцесіонера). Договір факультативного перестрахування (Ковер-нот) - це письмова угода між Страховиком та Перестраховиком, згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування, який було укладено Перестрахувальником або ризик за яким було прийнято Перестрахувальником в перестрахування, виплатити частку страхової суми або відшкодувати частину завданого збитку у межах відповідальності Перестраховика, визначеної конкретним договором перестрахування, Перестрахувальнику або страхувальнику чи іншій третій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено Оригінальний договір страхування, якщо про це зазначено в конкретному договорі перестрахування, а Страховик зобов’язується сплачувати перестрахові платежі у терміни, визначені в конкретному договорі перестрахування, та виконувати інші умови цього Договору. При непропорційному перестрахуванні платою за перестрахування може бути мінімальна депозитна перестрахова премія або депозитна перестрахова премія, яка, за згодою сторін, може бути перерахована після закінчення конкретного договору перестрахування, для чого використовується перестрахова ставка перерахунку. Величина нетто-утримання може бути визначена також як відсоток від страхової суми. Відповідальність Перестраховика - визначена конкретним договором перестрахування сума, у межах якої Перестрахо
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
