Роль та значення національних традицій в декоративно-прикладному мистецтві в умовах духовного відродження українського народу. Історія формування и розвитку художніх виробів з гутного скла. Особливості народних традицій склоробства ХVIII-XIX ст.
Курсова роботаНародні традиції гутництва мають визначальне місце в промисловості радянської добиВ умовах духовного відродження українського народу та розбудови незалежної української держави зростає роль та значення національних традицій, зокрема в декоративно-прикладному мистецтві, як культуротворчому засобі. Головною тенденцією 80-90-х років стало утвердження самостійної ролі творів декоративно-прикладного мистецтва в ряді пластичних мистецтв, активно відбувається трансформація предметної форми від утилітарної до суто декоративної, посилюється роль обємно-просторових виробів у створенні емоційно-образного середовища. Твори скла, кераміки, дерева, металу стають вільним пластичним обєктом - артефактом. звляється ряд термінів і понять, таких, як “мистецтво предмета”, “склопластика”, “обємно-просторовий обєкт”, “ландшафтне скло”, які відображають новий рівень творчого осмислення і практичної діяльності сучасних художників, сучасної естетики декоративного мистецтва. Метою даного дослідження курсової роботи - є дослідити історію формування, розвитку гутного скла на Україні та зясувати сучасний його стан. За останній час і протягом минулих десятиліть історики-мистецтвознавці доклали чимало зусиль для дослідження даної теми (Ботанова А, 2001, Біляшевський М., 1913, Сердюкова О., 1997, Тищенко О.Вилучивши свинець із скломаси та замінивши його поташем, міські склороби подолали одну з найбільших труднощів на шляху до масового виробництва віконного скла та посуду. Але водночас виникла інша - необхідність завозити в міські склоробні майстерні велику кількість деревини для виготовлення поташу з її попелу та для палива, вапняк і пісок, з яких в суміші з поташем варили скломасу. Був лише один спосіб вийти з цього складного становища: перевести виробництво скляних виробів на периферію, в ліси, безпосередньо до джерел палива й сировини. Скло в розтопленому стані може розчиняти кварц, глинозем, різні оксиди або просто утворювати суміш з різними вогнестійкими речовинами. Крім заготівлі лісу на паливо та переробки деревного попелу на поташ, треба було робити заготівлю глиняної маси, вміти формувати з неї горщики чи тиглі, в яких варилося скло, випалювати їх, заготовляти шихту - суміш сировинних матеріалів за рецептами, які трималися у секреті, варити скло з шихти, нарешті, вміти різноманітними засобами формувати з розтопленого скла вироби.Скляри підвищувати якості скломаси, удосконалювати форми посуду та розширювали його асортимент, впроваджували різноманітні техніки художнього оздоблення. На початку XX століття майже все скло випускалося склоробними заводами, їх продукцію становили вироби, позбавлені художніх якостей - тарне та віконне скло, господарський посуд. Такий спосіб за традицією називають способом гутної обробки скла, а виготовлені з його застосуванням вироби - гутними або гутним склом. Гутним склом називають вироби, виготовлені зі скла безпосередньо біля скловарної печі майстром-склодувом вручну, в гарячому стані, шляхом вільного видування або за допомогою форм, а також оздоблені відповідною технікою. Впродовж 10 днів мистці намагалися глибше проникнути в таємниці мистецтва скла, реалізуючи свої творчі задуми за допомогою майстрів Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, на базі якої і проходила робота симпозіуму.Отже, проаналізувавши всі відомості, розглянуто в першому розділі даної роботи можна зробити такі висновки: Виникнення скляного виробництва на землях нашої батьківщини відноситься до IV-V ст. н. е. Високу майстерність і вміння використовувати декоративні властивості вільно видувного скла гутники показали на фігурному посуді. Групу фігурного скла слід розглядати як творчість цілком самобутню і національно своєрідну. Для періоду бароко типовою формою посуду в Україні була пляшка-штоф. Перехід від гутного до заводського виробництва негативно позначився на художніх якостях скляних виробів (Про що йдеться в другому підрозділі Розділу І.) Творчі пошуки заводських майстрів орієнтувалися переважно на задоволення потреб невибагливих смаків тогочасного суспільства, котрі байдужі до народної естетики.
План
Зміст
Вступ
1. Зародження, формування та розвиток склоробства на Україні
1.1 Українське художнє скло XVIII ст. Типова барокова форма скляного посуду в Україні - пляшка-штоф
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
