Сучасний стан лісів зеленої зони м. Рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА "ЗНАК ПОШАНИ"НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ім. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСІВ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М.Робота виконана в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ворон Володимир Пантелеймонович, Український ордена “Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Гузь Микола Михайлович, Державний вищий навчальний заклад “Національний лісотехнічний університет України”, завідувач кафедри лісових культур і лісової селекції кандидат сільськогосподарських наук, доцент Турко Василь Миколайович, Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет”, завідувач кафедри лісівництва, лісових культур і таксації лісу Захист відбудеться 30 травня 2007 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації за адресою: 61024, м.При цьому ці лісостани зазнають суттєвого впливу комплексу несприятливих природних і антропогенних чинників, у тому числі аеротехногенного навантаження. Водночас, рекреаційне лісокористування часто здійснюється без належного обґрунтування і врахування стану лісів. Дослідження виконувалися в лабораторії екології лісу УКРНДІЛГА в межах держбюджетних тем № 13 “Розробити основні положення щодо організації та ведення лісового господарства в лісах зелених зон населених пунктів України для забезпечення стійкості лісів, стабільності виконання ними екологічних функцій та раціонального лісокористування” (2003-2005 рр.; № державної реєстрації 0103U001838) і № 75 “Оцінка стану та стійкості лісів зелених міст і населених пунктів, організація їх моніторингу та розробка оптимізованих технологій рекреаційного лісокористування” (2005 рр., № державної реєстрації 0103U001839), а також госпрозрахункової теми № 44 “Вивчити сучасний стан лісів зеленої зони м. Для досягнення поставленої мети передбачалося виконати такі завдання: - виявити роль основних лімітуючих чинників природного і антропогенного походження в розвитку лісів зеленої зони м. дослідити особливості рекреаційної дигресії різних компонентів соснових екосистем і розробити регіональну систему діагностичних показників для визначення ступеня рекреаційної дигресії соснових насаджень зеленої зони м.Впливу рекреації та особливостям росту і розвитку лісової рослинності, змінам властивостей природних компонентів лісових екосистем (деревостану, ґрунтів, надґрунтового покриву тощо) присвячено численні публікації (Зеликов, 1961; Будрюнас, 1971; Жижин, 1975; Зеленский и др., 1976; Кучерявый, 1981; Бондарук, 2004), де детально описано загальні механізми антропогенної трансформації різних типів лісових екосистем і їх складових, зміни біологічної стійкості окремих видів рослин, їхні еколого-морфологічні характеристики, у тому числі й ті, що впливають на стійкість до чинників аеротехногенного забруднення та рекреації. Дослідження рекреагенних змін сосняків проведено на 6 ППП з різним ступенем рекреаційного навантаження в урочищі Бичаль (Любомирське лісництво ДП “Рівненське ЛГ”), що розміщене на відстані понад 20 км від РВАТ “Азот” і РВАТ “Волиньцемент”, де вплив забруднення був практично відсутній. Біорізноманіття надґрунтового покриву оцінювали за індексом Шеннона-Уівера (Одум, 1986). динаміку радіального приросту сосняків досліджували методами дендро кліматології (Битвинскас, 1974) та дендроекології (Cook, 1981): в умовах аеротехногенного впливу РВАТ “Азот” - на 11 ППП західного та північно-східного екорядів, а в зоні рекреаційного навантаження - на 5 ппп різного ступеня рекреаційної дигресії. Серед хвороб лісу постійно активними були коренева губка та опеньок осінній. особливо небезпечним для лісів є забруднення атмосфери Рівненськими ВАТ “Азот” і “Волиньцемент”. В середині 80-х років XX ст. обсяги викидів в атмосферу перевищували 30, а викиди пилу - 23 тис. т/рік. з кінця 80-х рр. обсяги викиду забруднювачів в атмосферу постійно зменшувалися, зокрема у 1999 році порівняно з 1985 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ