Сучасний стан культури дозвілля - Реферат

Політичні, соціокультурні духовні і економічні зміни, які відбуваються в Україні, в кінцевому рахунку привели до того, що суспільство перейшло від відносно стабільної, передбаченої фази свого розвитку до динамічного і непередбаченого. Цей перехід можна трактувати по-різному, в залежності від ідеологічної позиції тої чи іншої людини: як перехід від тоталітарної держави до держави демократичної, від планової економіки до ринкової, від соціалізму - до реставрації капіталізму і т.д. Але як би термінологічно ми не позначили цей перехід, суть його дозволяє зробити однозначні висновки - на зміну монопольної ідеології в суспільстві прийшли плюралістичні довільно вибрані ідеології; на зміну єдиної, соціалістичної за змістом і національної за формою культури прийшло розуміння про сутність плюралістичних існуючих культур. Тому різновидність форм і змісту культурної діяльності, свобода вибору видів творчості, самоствердження, саморозвиток і самореалізація кожного стали сьогодні нормою існування людини, а не виключенням із правил, не відхиленням, як це прийнято було вважати при розвинутому соціалізмі і в період застою. Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб здійснити соціально-філософський аналіз дозвіллєвої культури як форми соціальної активності людини.Соціально-культурна діяльність виділяється глибокою особистою спрямованістю, оскільки несе в собі індивідуальні риси, які підкреслюють біологічну, соціально-психологічну структуру людини. Свідомо поставлена ціль приводить в рух діяльність: передчасно продумані дії після визначення, аналіз ситуації, в якій доводиться людині працювати, вибір форм, засобів і методів досягнення цілі визначає послідовність особистості в соціально-культурній сфері. У сучасному світі культура перестає бути тільки цінністю, чимось винятково позитивним щодо її творця - людини. Зіммеля (1858-1918), полягають у відсутності ідеї, здатної обєднати суспільство, як це було в епоху античності (ідея буття), середньовіччя (ідея Бога), Відродження (поняття природи) чи Просвітництва (поняття законів природи). Фрейда (переконання, що суперечність між культурою і життям є одвічною суперечністю людського буття), філософській ревізії абстрактності раціоналізму так звана «філософія думки» поступово втрачала свої позиції, поступаючись місцем «філософії життя», яка й стала основним руслом культурфілософських ідей в епоху антираціонального, потужного своїм заперечним пафосом умонастрою.Дозвілля найбільш повно відповідає природним дитячим запитам, надаючи перевагу добровільному вибору видів діяльності, особистісно-індивідуальному самовираженню. Поняття "дозвіллєва культура особистості" виражає високий рівень раціоналізації та змістової наповненості дитиною свого вільного часу. При проведенні експериментальної роботи формами дозвіллєвих заходів були вибрані: ігрова програма, ранок, свято, посиденьки, розваги, забави, ринг, фестиваль, творчий конкурс, обрядово-ігрове дійство, ярмарок розваг. Розглянемо структурно-методичні засади програми формування дозвіллєвої культури дітей старшого дошкільного віку на експериментальній базі: Проектуючи програму пізнавально-творчих практикумів ми закладали в їх структуру та методику проведення чотири етапи: афективний (емоційна установка на дозвіллєву діяльність), когнітивний (набуття знань), кумулятивний (набуття творчого досвіду) та екстеріорізуючий (втілення знань і досвіду у дії). На першому етапі основним завданням було створення позитивної емоційної атмосфери колективної діяльності, на основі індивідуальної установки дитини.В той час поведінка, як і діяльність, носить особистісний характер, по суті, це дві сторони соціально-культурної діяльності, і поведінка є виявленням суттєвих якостей особистості, її активності. Наведене вище ідеологізоване трактування КОР стало інструментом грубого і некомпетентного керівництва мистецтвом і культурою в цілому, професійною і аматорською діяльністю в соціально-культурній сфері. Якщо сьогодні говорити про ідеологічне підґрунтя соціально-культурної діяльності, то її ключове завдання полягає в тому, щоб розкривати ініціативу, творчість, енергійність, діловитість і самостійність людей. Функції визначають природу, форми, специфіку і засоби досягнення цілі в соціально-культурній діяльності. В залежності від діяльності тих чи інших етапів розвитку соціально-культурної діяльності її функції підрозділяються на постійні, основні, притаманні більшості соціально-культурних інститутів, і допоміжні, тимчасові, які виникають і зникають на конкретних часових відрізках.На відміну від принципу соціально-економічного районування (з точки зору адміністративного розподілу район вважався типовою одиницею регіональної структури), в сучасній українській соціології дозвілля широко застосовується культурно - етнографічне районування.

Зміст культура дозвілля соціальний суспільство

Вступ

1. Сучасний стан та положення дозвіллєвої культури

1.1 Проблема кризи сучасної дозвіллєвої культури

1.2 Методичні засади формування дозвіллєвої культури

2. Основні тенденції розвитку дозвіллєвої культури

2.1 Аналіз змісту культурно-дозвіллєвої діяльності

2.2 Регіональні моделі дозвіллєвої діяльності населення України

Висновки

Список використаної літератури