Сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: «Менеджмент підприємств та туристичного комплексу» на тему: «Сучасний стан і перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області»Актуальність теми: В останні десятиріччя у світі та Європі зокрема все більшого визнання і прихильності набуває концепція багатофункціонального розвитку сільської місцевості. Її сутність полягає у необхідності забезпечення належних умов для розвитку села та сільського способу життя у декількох напрямах. Крім того, він забезпечує підвищення зайнятості сільських жителів, зростання трудового потенціалу села, розбудову благоустрою сільських населених пунктів. В Україні сільський зелений туризм, екотуризм та аграрний туризм оцінюється та досліджується як один із пріоритетних напрямів забезпечення комплексного розвитку сільських територій та збільшення ємкості регіональних продовольчих ринків. В таких умовах науково-методичне та практичне удосконалення управління туристичною діяльністю на базі сільських садиб з використанням феноменів самобутності побуту, народних традицій і промислів, етнокультурних особливостей сільської місцевості, сільського способу життя набуває все більшого теоретичного та практичного значення.Сільський зелений туризм - складна багатоаспектна діяльність, що включає в себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, кінні прогулянки, спортивні та оздоровчі подорожі, полювання й рибальство, а також інші, менш спеціалізовані форми туризму. Існує три різновидності нинішнього сільського зеленого туризму в Україні: - по-перше, агротуризм - вид сільського зеленого туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, повязаний з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. по-третє, це екотуризм - науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку. На організацію такої форми відпочинку впливають: природні ресурси конкретного середовища, які визначають стиль життя місцевої громади і впливають на формування іміджу кожного села; Власником агрооселі може бути фермер, селянин, який працює індивідуально на присадибній ділянці, селянин, який працює на сільськогосподарських підприємствах, а також мешканці села, зайняті у сфері обслуговування та соціальній сфері: працівники сільради, пошти, вчителі, продавці тощо.Напрацьовані на сьогодні стратегії розвитку сільського зеленого туризму, націлені на вирішення соціально-економічних, екологічних і етнокультурних проблем сільських місцевостей, вимагають чіткого планування на рівні районів та окремих сільських громад. На сьогодні в Україні основні сегменти потенційних споживачів послуг сільського зеленого туризму утворюють: - мешканці промислових центрів (через екологічність цієї форми відпочинку); Інші дослідження свідчать, що серед потенційних клієнтів для відпочинку в українському селі є шанувальники "сентиментального" туризму, особливо українська діаспора США і Канади, аматори етнографічного та екологічного туризму. Потяги в цих країнах швидкі і зручні, працівники правоохоронних органів не проводять увесь свій робочий день, зупиняючи автомобілі і автобуси, якість аеропортів покращується, а митні та імміграційні служби починають усвідомлювати цінність кожного туриста для їх країни. Спілка сприйняття розвитку сільського (зеленого) туризму обєднує 17 регіональних осередків, які ведуть облік сільських господарів, що готові приймати відпочиваючих, проводять освітню-правову та інформаційну роботу допомагають у просуванні тур продукту сільських господарів н туристичний ринок.Сільський зелений туризм - складна багатоаспектна діяльність, що включає в себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, кінні прогулянки, спортивні та оздоровчі подорожі, полювання й рибальство, а також інші, менш спеціалізовані форми туризму. Косенко виділяє такі види сільського зеленого туризму:-короткотерміновий, у період вихідних днів. Власником агрооселі може бути фермер, селянин, який працює індивідуально на присадибній ділянці, селянин, який працює на сільськогосподарських підприємствах, а також мешканці села, зайняті у сфері обслуговування та соціальній сфері: працівники сільради, пошти, вчителі, продавці тощо. Крім наведених прикладів, анімаційні програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри і змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо з безпосередньою участю туристів. На прикладі було розглянуто як один з можливих варіантів виникнення та розвитку сільського туризму виду підсобної діяльності Марії Петрівни, що працює поштаркою в селі.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика сільського зеленого туризму

Розділ 2. Організація менеджменту сільського туризму в Херсонській області

2.1 Особливості управління сільською садибою

2.2 Перспективи розвитку сільського туризму в Херсонській області

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А. Програма добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

Додаток Б. Список садиб в Херсонській області