Сучасний стан і перспективи розвитку міжнародного права у ХХІ столітті - Дипломная работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Одеська юридична академія» БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА з Міжнародного права на тему: Сучасний стан і перспективи розвитку міжнародного права в ХХІ столітті Зміст роботи Вступ Розділ І. Механізм реалізації міжнародного права 2.1 Міжнародний механізм реалізації міжнародного права 2.2 Національний механізм реалізації міжнародного права Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного права 3.1 Основні напрямки розвитку міжнародного права 3.2 Значення міжнародного права для України Висновки Список використаних джерел Вступ Міжнародне право виникло внаслідок суспільних процесів. Зявившись як засіб усвідомлення людьми свого матеріального інтересу, особливо в звязку з міжнародними відносинами, що постійно змінюються, воно справляло і справляє величезний вплив на розвиток держав і народів. Міжнародне право - це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають у результаті угод між державами й іншими субєктами міжнародного спілкування і регулюючих відносини між ними з метою мирного співіснування. Нормативною основою стали такі правові акти, як Конституція України, Закон України «Про міжнародні договори України», Віденська Конвенція про право міжнародних договорів, Декларація тисячоліття ООН, Загальна декларація прав людини, Статут ООН. Існує три версії: - період розвитку міжплемінних відносин (він характеризується вузьким регіоналізмом і локальним обсягом); - одночасно з виникненням держав (у цей період регіоналізм значно розширюється); - середина середньовіччя, конкретно - з Вестфальського миру 1648 р [12, c. Прослідковуючи розвиток міжнародного права, можна розбити його на такі етапи: • період стародавнього часу; • від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року; • від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру 1899 р. та 1907 р.; • від Гаазьких конференцій миру до заснування ООН і формування сучасного міжнародного права [16, c. Тут активізувався процес укладання міжнародних договорів, насамперед двосторонніх. Зокрема, виникає право самостійного провадження зовнішніх зносин і укладання договорів (насамперед, союзницьких договорів) з метою захисту прав та інтересів. Саме у Статуті Організації Об’єднаних Націй містяться так звані норми jus cogens, тобто норми найвищої сили, порушення яких безумовно веде до порушення прав суб’єктів міжнародного права, а в певних випадках - і до загрози міжнародному миру та безпеці. У міжнародному праві основних джерел два - міжнародний договір та міжнародний звичай. Крім того, до допоміжних джерел належать рішення міжнародних організацій та судових установ, а також доктрина міжнародного права [6]. В Україні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства [7]. Як допоміжне джерело міжнародного права рішення міжнародних судів та арбітражів можуть застосовуватись виключно стосовно сторін відповідної справи і лише у разі їх добровільної згоди на те [34].