Сучасний патоморфоз шизофренії (клiнiко-епiдемiологічне та клiніко-генетичне дослідження) - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Двірський Анатолій Омельянович, Кримський медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України кафедра психіатрії, психотерапії, наркології з курсом загальної та медичної психології, професор кафедри Богомольця МОЗ України, кафедра психіатрії, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трофимович Українська медична стоматологічна академія МОЗ України кафедра психіатрії, професор Захист відбудеться 17.05.2007р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної i судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної i судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Орловская і др., 2000; А.Е.Двірський, 2002, 2004) відносять зміни класичних клінічних проявів шизофренії, вивчення факторів впливу на її патоморфоз і прогноз. Сприятливі клінічні прояви шизофренії, що визначаються поняттям патоморфоз, визначилися у другій половині ХХ століття. При цьому ранній сприятливий прояв патоморфозу пояснювали пониженням у 3-5 разів частоти спадкової обтяженості на шизофренію у родичів першого ступеня родинності (M. Дослідження, присвячені вивченню перебігу шизофренії, обтяженої на дане захворювання, проводилися на вибіркових контингентах хворих на шизофренію в умовах психіатричної лікарні. У низці праць, заснованих на даних епідеміологічних досліджень у хворих на шизофренію, аналізували частоту спадкової обтяженості на дане захворювання, але не визначали її вплив на перебіг захворювання (E.Загальний контингент 637 хворих на шизофренію з урахуванням типів перебігу представлено наступним чином: з безперервним перебігом - 275 (43,2%) хворих; приступоподібним - 281 (44,1%) хворих; ремітуючим - 81 (12,7%) хворих. За типами перебігу 121 хворий на шизофренію з ідентичною спадковою обтяженістю та 516 хворих на шизофренію без виявленої спадкової обтяженості мали відповідно наступні співвідношення: безперервний перебіг - 65 (53,7%) і 210 (40,7%) хворих; приступоподібний - 44 (36,4%) і 238 (46,1%) хворих; ремітуючий - 12 (9,9%) і 68 (13,2%) хворих. В групах 121 хворих на шизофренію, родичі котрих страждали на дане захворювання, та 516 хворих на шизофренію, які не мали серед родичів таких випадків, за формами захворювання пацієнтів розподілено таким чином: проста форма - 15 (12,4%) і 45 (8,7%) хворих; параноїдна - 104 (85,9%) і 457 (88,6%) хворих; кататонічна - 2 (1,7%) і 14 (2,7%) хворих. За формами захворювання 314 чоловіків і 323 жінок, хворих на шизофренію, відповідно розподілено так: проста форма - 38 (12,1%) і 22 (6,8%) хворих; параноїдна - 264 (84,1%) і 297 (92,0%) хворих; кататонічна - 12 (3,8%) і 4 (1,2%) хворих. З урахуванням рівня освіти 637 хворих на шизофренію розподілено так: початкова освіта - 16 (2,5%) хворих; освіта 7-8 класів - 176 (27,6%) хворих; середня та середня-спеціальна освіта - 395 (62,1%) хворих, вища і незакінчена вища освіта - 50 (7,8%) хворих.1.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в узагальненні та порівнянні клініко-епідеміологічних та клініко-генетичних досліджень особливостей прояву шизофренії в сучасний період (2005) і архівними даними аналогічних досліджень, що проводилися 20 років тому (1985) в тому самому регіоні; виявлено особливості її патоморфозу. Клінічні прояви сучасного патоморфозу шизофренії, у порівнянні з періодом 20-річної давнини, не виявили різниці у віку початку маніфестних проявів даного ендогенного процесу та частоті безперервного типу перебігу. У хворих на шизофренію загальна частота ідентичної спадкової обтяженості складає 19,0% і не має тенденції до пониження в сучасний період, що має враховуватися при визначенні прогнозу ризику захворювання у родичів пробанда. Серед хворих на шизофренію, які обтяжені даним захворюванням, підвищена частота випадків з віком його початку до 30 років і збільшена частота безперервного типу перебігу, а серед хворих, які не обтяжені даним захворюванням, переважали пацієнти з початком хвороби у віці від 31 до 40 років і епізодичним типом перебігу хвороби. При сучасному патоморфозі у хворих на шизофренію, які обтяжені даним захворюванням, відзначається зниження прогредієнтних тенденцій, що виявляється у відсутності розбіжностей у частоті безперервного і епізодичного типів перебігу.

Основний зміст