Сучасний підхід до хірургічного лікування дітей з пахвинними грижами - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ПАХВИННИМИ ГРИЖАМИРобота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова МОЗ України, проректор з лікувальної роботи, завідувач кафедри дитячої хірургії. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Боднар Борис Миколайович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії та отоларингології. Захист відбудеться «13» квітня 2010 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім.Велике різноманіття способів та методів виконання оперативних втручань у дітей з приводу гриж пахвинної локалізації, свідчить про відсутність єдиного підходу до патогенетичного лікування захворювання, які змогли б усунути ускладнення гіпоксичного характеру, що нерідко виникають під час, - та після оперативного лікування загальноприйнятими методами (Петровський Б.В. та співавт., 1985; Стехун Ф.И., 1985; Яригин В.А., 1989; Горбатюк О.М. та співавт., 2000; Боднар Б.М., 2002; Хадыров В.А., 2009). Дисертант в комплексній темі виконував окремі фрагменти, присвячені обґрунтуванню сучасного підходу до хірургічного лікування пахвинних гриж у дітей, за рахунок зменшення травматизації елементів сімяного канатика, шляхом обробки шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом. В експерименті на тваринах дослідити вплив операційної травми на органи репродуктивної системи при пахвинних грижесіченнях за методикою Дюамель та обробкою шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом. На основі результатів експериментальних досліджень впровадити в практику спосіб грижесічень у дітей з пахвинними грижами шляхом обробки шийки грижевого мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом. Проаналізувати безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування дітей з пахвинними грижами, оперованими за методикою Дюамель та способом грижесічень з обробкою шийки грижевого мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом .В основу дисертаційного дослідження увійшло три групи дітей: перша контрольна - 50 здорових дітей без хірургічної патології, що звертались в поліклінічний консультативний кабінет здорової дитини; друга контрольна, яка становила 290 осіб, оперованих з приводу пахвинних гриж за методиками Дюамель, та третя - дослідна в склад якої увійшло 130 пацієнтів оперованих способом грижесічення з накладанням модифікованого внутрішнього кисетного шва на шийку грижевого мішка, які знаходились в клініці хірургії дитячого віку Вінницького національного медичного університету ім. Методика експерименту на тваринах передбачала відтворення патофізіологічного стану, що виникає в наслідок мобілізації елементів сімяного канатика від грижового мішка, яке імітувало виділення шийки грижового мішка за методикою Дюамель та обробку шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом у разі, коли елементи сімяного канатика не препаруються, а залишаються поза швом. Для створення патофізіологічної моделі, яка відповідала б основному етапу при грижесіченні за методикою Дюамель, виділення шийки грижового мішка від елементів сімяного канатика проводили на рівні піхвового кільця на протязі 1 см у вздовж . Пахвинні грижі мали місце у 198 дітей (138 хлопчиків та 60 дівчаток), пахвинно-калиткові - у 92 дітей. Розподіл дітей дослідної групи, яким була виконана хірургічна корекція пахвинних гриж з обробкою шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швомВ дисертаційному дослідженні вирішено актуальне хірургічне завдання - підвищення ефективності хірургічного лікування дітей з пахвинними грижами за рахунок усунення травматизації елементів сімяного канатика шляхом обробки шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом. У дітей з пахвинними грижами та тривалістю захворювання до 6 місяців в елементах сімяного канатика відбуваються компенсаторно-приспособлювальні зміни - гіпертрофія і гіперплазія гладкомязових елементів стінки вен, мультиплікація судин мікроциркуляторного русла, гіпертрофія мязових волокон m. cremaster. Застосування в експерименті методики оброки шийки грижевого мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом набряку очеревини не викликало, діаметр сімявиносної протоки становив 1,6±0,1мм (р<0,05) (на рівні контрольної групи), збільшення кількості звивистих сімяних канальців з наявними в них статевими клітинами з 65,0±0,11 при моделюванні у щурів грижесічення за методикою Дюамель до 66,5±0,10 (р<0,01) на IV етапі сперматогенезу. Впроваджений в практику спосіб грижесічень у дітей з пахвинними грижами шляхом обробки шийки грижового мішка модифікованим внутрішнім кисетним швом у безпосередній та віддалений термін спостережень у порівнянні з операцією Дюамель запобігає набряку калитки та яєчок (р<0.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ