Сучасний підхід до діагностики та лікування атипової кондиломи шийки матки - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана у Національному медичному університеті ім. Науковий керівник член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сольський Яків Порфирійович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Захист відбудеться “_1_” квітня 2004 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім.Провідне місце серед папіломавірусних уражень статевих органів жінок посідає атипова кондилома ШМ. У структурі папіломавірусних уражень атиповій кондиломі ШМ належить 13,1-18,4 % хворих (И. Підвищити ефективність комплексного лікування жінок, хворих на атипову кондилому, на підставі нових даних стосовно механізмів розвитку захворювання та використання комбінації противірусних препаратів, кріодеструкції та комплексу гідролаз. Для виконання поставленої мети були визначені наступні завдання: Оптимізувати діагностичні критерії кольпоцитоморфологічних методів діагностики атипової кондиломи. Дослідити судинні зміни слизової оболонки ШМ хворих на атипову кондилому ШМ.Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі мети та завдань нами було обстежено 60 жінок (основна група), хворих на атипову кондилому ШМ, і 40 гінекологічно здорових жінок, які склали контрольну групу. Під час вивчення вікових меж хворих на атипову кондилому ШМ встановлено, що найчастіше (68,4 %) вона виявлялася у жінок віком від 30 до 39 років, у 23,4 % хворих була діагностована у молодших жінок (віком від 20 до 29 років). Здебільшого у жінок, хворих на атипову кондилому ШМ, початок статевих стосунків припадає на вік 15-18 років, тоді як у контрольній групі - на 19-24 роки. Регулярні статеві стосунки у хворих на атипову кондилому були лише у 32 (53,3 %) жінок, тоді як у контрольній групі цей показник становив 29 (72,5 %) (р<0,05). Найвищий рівень народжуваності (2-3) був лише у 12 (20,0 %) жінок, хворих на атипову кондилому ШМ.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з підвищенням ефективності діагностики та лікування атипової кондиломи ШМ за рахунок раціональних підходів до діагностики і лікування на основі нових даних стосовно механізмів розвитку захворювання з використанням комбінації противірусних препаратів, кріодеструкції та комплексу гідролаз. Діагностика атипової кондиломи ШМ має ґрунтуватися на кольпоскопічному та цитоморфологічному дослідженнях, підкріплених даними ПЛР, і бути спрямована на прогнозування ризику розвитку її в інвазивну карциному. На підставі даних кольпофотографічних і морфологічних досліджень встановлено, що судинні зміни слизової оболонки ШМ при атиповій кондиломі свідчать про високу проліферативну активність епітелію, ураженого ВПЛ. Це вказує на високий ступінь ризику малігнізації процесу і вимагає негайного проведення комплексу діагностично-лікувальних заходів для упередження розвитку неопластичного процесу ШМ. Зміни у системі імунітету при атиповій кондиломі ШМ характеризуються вираженою дисфункцією клітин фагоцитарної системи - моноцитів і нейтрофілів периферійної крові (підвищення киснезалежного метаболізму моноцитів і нейтрофілів за одночасного зниження інтенсивності фагоцитозу нейтрофілів), а також порушенням показників клітинного (зниження кількості CD4 Т-клітин у периферичній крові, зменшення індексу CD4/CD8), гуморального (зростання рівня ЦІК та зменшення вмісту сироватковаго IGG) імунітету, а також продукції ФНП (підвищення спонтанної продукції ФНП, виснаження резервних можливостей клітин-продуцентів цього цитокіну).

2. Основний зміст роботи