Сучасний морфогенез та рельєф морфокліматичної зони як екологічний чинник - Автореферат

Сучасний морфогенез та рельєф морфокліматичної зони як екологічний чинникДисертаційна робота є підсумком тривалих - з 1976 року по даний час - геоморфологічних досліджень автора інженерно-геоморфологічного та еколого-геоморфологічного напрямків, що обєднуються новою проблемою - встановленням екологічної ролі рельєфу і сучасного екзогенного морфогенезу у межах морфокліматичних зон суходолу в час інтенсивної зміни навколишнього середовища господарською діяльністю.

В геоморфології вже давно спостерігається значний розрив між ступенем розвитку теоретичних уявлень цієї відносно молодої галузевої дисципліни у науках про Землю та мірою впровадження теоретичних досягнень в практику. Прикладні напрямки - розшукова та інженерна геоморфологія - не задовольняють практичні запити природовикористання повною мірою. Це випливає із невизначеності методологічного статусу цих напрямків, відносної молодості їхньої теоретичної основи та комплексного характеру методології і методики досліджень, розпорошеної і запозиченої (тобто, недостатньо оригінальної) з різних галузей геолого-географічних наук. Водночас, починають набувати важливого значення так звані “еколого-геоморфологічні” дослідження, науковий статус яких не визначено теоретико-методологічними рамками.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Полягає у необхідності утвердження у прикладних геоморфологічних дослідженнях еколого-геоморфологічних досліджень. Це засвідчило б певну ідеологічну зрілість геоморфології, яка разом з іншими науками про Землю і Людину намагається внести свою частку у вирішення складних екологічних проблем людської спільноти.

Однією із найважливіших теорій і одночасно проблем геоморфології є проблема загального процесу рельєфоутворення. Його екзогенна складова (як і ендогенна) й досі не оформилася в сукупність теоретичних законів і закономірностей, що дозволили б розробити теорію екзогенного морфогенезу. Кліматична геоморфологія, досягнувши на рубежі 60-70 років значних теоретичних надбань, надалі опинилася у затінку, поступившись місцем бурхливому розвитку морфоструктурних досліджень. Проте, й останні не дали однозначної інтепретації ролі ендогенної складової у морфогенезі, а, натомість, у теоретичній геоморфології зявилися плідні погляди системно-структурних досліджень рельєфу і морфогенезу. Виникла ситуація коли головні теоретичні надбання геоморфологічної науки опинилися в стадії незавершеності, а на цьому тлі посилювалися намагання вирішувати конкретні завдання природовикористання за допомогою геоморфологічних знань. Зокрема, з кінця 80-х років численні наукові зібрання, багато публікацій намагаються утверджувати статус нового прикладного напрямку геоморфології - екологічного.

Із зазначеного випливає основна МЕТА даної роботи, що полягає: а) у розробці теоретико-методологічних основ оцінки рельєфу та сучасних екзогенних рельєфоутворюючих процесів як екологічних чинників; б) у зясуванні життєздатності концепції морфокліматичної зональності рівнин суходолу для вирішення еколого-геоморфологічних проблем; в) у вирішенні конкретних теоретичних та прикладних завдань еколого-геоморфологічного характеру у різних морфокліматичних зонах; г) у формулюванні закономірностей вияву і динаміки сучасних екзогенних процесів різних морфокліматичних зон для подальшого розвитку теорії екзогенного рельєфоутворення; д) у розробці шляхів вирішення еколого-геоморфологічних проблем при різних видах господарської діяльності.

В ОСНОВУ ДИСЕРТАЦІЇ покладено результати тривалих польових інженерно-геоморфологічних та еколого-геологічних досліджень автора, проведених у регіонах з інтенсивним ступенем господарського освоєння (Північне Причорноморя та Степовий Крим, 1976-1883 р.р.), у слабко перетвореній кріолітозоні Європейської Півночі (Великоземельська та Малоземельська тундра, 1984-1989 р.р., Центрально-Вілюйська низовина та північна частина Приленського плато, 1990 р.), у регіонах помірного господарського освоєння (траси газопроводів Котлас-Архангельськ-Мурманськ, 1991 р., Ішим - Семипалатинськ - Усть-Каменогорськ, Новосибірськ - Барнаул - Горно-Алтайськ та Барнаул - Рубцовськ, Проскокове - Ачинськ- Красноярськ, 1991-1993 р.р.). Використано також численні фондові матеріали геолого-геоморфологічного характеру та опубліковані наукові джерела.

ПОЛОЖЕННЯМИ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ, є наступні.

1.Стан знань про рельєф та сучасні рельєфоутворюючі процеси дозволяє оцінити їхню роль у змінюваному довкіллі як потужного екологічного чинника, що через ланцюжок змін у різних компонентах природного середовища викликає його участь у загальному погіршенні екологічного стану.

2.Сучасний морфогенез у його екзогенній складовій, організований на ієрархічному рівні морфокліматичних зон Землі, служить обєктом прогнозування (як складова частина змінюваного довкілля) при глобальних та регіональних змінах природного середовища інтенсивною господарською діяльністю. Його організація визначається періодичним законом географічної зональності та вертикальною ярусністю природних умов.

3.