Моделі сучасної жіночої прози на прикладі романів С. Пиркало "Не думай про червоне: Роман не для молодшого шкільного віку". Інтерпретаційні стратегії щодо засадничих понять українського жіночого постмодерну: фемінізму, націоналізму, автобіографізму.
Сучасний літературний простір крізь призму жіночої прозиВід часу появи “зразкового” тексту українського постмодернізму - роману О.Забужко “Польові дослідження з українського сексу” змінилися соціально-політичні обставини, культура, спосіб мислення і нове покоління українських письменниць по-іншому обсервує дійсність. Метою нашого дослідження є виокремити основні моделі сучасної жіночої прози (на прикладі романів С.Пиркало “Не думай про червоне: Роман не для молодшого шкільного віку” та І.Карпи “Перламутрове порно (Супермаркет самотності)”) і, порівнявши з твором О.Забужко “Польові дослідження з українського сексу”, зясувати інтерпретаційні стратегії щодо засадничих понять українського жіночого постмодерну: фемінізму, націоналізму, автобіографізму. Порівнюючи “Польові дослідження з українського сексу” з романом С.Пиркало “Зелена Маргарита” дослідниця доходить висновку, що український патріархальний світ змінився і те, що донедавна треба було доводити, конструюючи саму мову, винаходячи слова й мовленнєві конструкції, на початку третього тисячоліття видається цілком очевидним і письменниці моделюють безпроблемний світ, де немає подвійних стандартів поведінки, де не тиснуть патріархальні традиції [1,295]. Для неї бути українцем - прокляття, родова травма, тавро, яке застилає простір, унеможливлює будь-яку реалізацію як особистості, жінки, митця, громадянина. Героїня репрезентує Україну, несе правду про державу: “Господи, як я хочу, аби ми щось побачили, аби нас нарешті почули, і скільки сил вгепала в це діло /…/ пів-України з місця зірвати, пів-Америки поманити за собою в Україну (і справді ж була проходила по їхньому континенту, як гаммельнський щуролов із ден цівочкою” [6,79].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
