Сучасний дитячий фольклор: семантичний, структурний, функціональний аспекти - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКААвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, Копаниця Любов Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фольклористики. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, Кейда Федір Федорович, Маріупольський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри української філології; 15 із захисту докторських дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Отже, дослідження процесу створення фольклорної образності, формування історичної поетики та ігрової поетики дитячого фольклору, таким чином, зачіпає, з одного боку, проблему типологічної спадкоємності та типологічної повторюваності, а з іншого - питання виконавства у дитячому фольклорі у світлі теорії інформації. Необхідність реферованого дослідження продиктована також відсутністю в українській фольклористиці концепції сучасного дитячого фольклору, невизначеністю категорії жанру і повязаними з цим термінологічними проблемами, які з різних причин до недавнього часу знаходились за межами наукового знання. Особливість дисертації виявляється у тому, що в ній уперше в українській фольклористиці досліджується жанровий масив сучасної усної дитячої творчості, який активно функціонує у різновікових групах сучасних дошкільнят і школярів, визначається концептуалізація, методологічно нове обґрунтування специфіки поняття “сучасний дитячий фольклор”. Відповідно до сформульованої мети пропонованого дослідження визначається ряд завдань: виходячи із нових у фольклористиці та етнографії методологічних принципів в інтерпретації поняття “фольклор”, беручи до уваги розширення фольклорного поля, запропонувати сучасну характеристику змісту, обєму та меж термінів “дитячий фольклор", ”сучасний дитячий фольклор”; Застосування історико-генетичного методу передбачає зіставлення фольклорних явищ у рамках одного жанру в контексті ендогенних процесів розвитку суспільства, герменевтичний метод визначив принципи текстологічного дослідження текстів, психолого-генетичний виявив природу виникнення і створення оригінального “життєвого світу” дитини, структурно-семантичний метод залучався для вивчення жанрових особливостей сучасного дитячого фольклору, функціональний метод окреслив практичне і прагматичне призначення найбільш поширених жанрів сучасної усної традиції.Перший розділ - “Дитячий фольклор у наукових дефініціях та студіях” - присвячено методологічному визначенню рамок понять “дитячий фольклор”, “сучасний дитячий фольклор”, розкрито суть і специфіку теоретичних дискурсів української фольклористики від початку ХІХ ст. до сучасності, зясовуються основні наукові засади, уявлення психологів, педагогів про дитячу усну культуру. У першому підрозділі - ”Зміст, обєм і межі понять “дитячий фольклор”, “сучасний дитячий фольклор” - окреслюється коло публікацій і наукових праць українських, російських, польських фольклористів, які з ХІХ ст. виявляли інтерес до усної дитячої традиції. Наукові розвідки у сфері культури дитинства визначили й спрямували насамперед педагогічний інтерес у вивченні дитячого фольклору. ”1 Таким чином, зовні спокійний ранній шкільний вік, з одного боку, стає акумулятором суперечливих тенденцій і конфліктів, суть яких, як свідчать спостереження і матеріали польових досліджень автора, визначається невідповідністю між усвідомленням дитиною своєї дорослості, яку вона отримує від світу старших, а з іншого - тим ступенем довіри і свободи, який зобовязана отримати дитина. Таким чином, витоки “страшилок”, “страшних історій”, домінанта, на основі якої вони виникають, - природній вияв психологічного стану дитини, дитячий страх, тривога, неспокій як універсальний механізм пізнання, формування психологічного образу дитини і дійсності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ