Агроекосистема її типи та екологічні чинники: світло, тепло, вода, склад та рух повітря, геохімія ґрунтів. Біогенні та антропогенні чинники. Еколого-господарська інфраструктура та її стабілізуюча роль. Поняття сільськогосподарської екологічної системи.
Курсова робота з агроекології На тему: «Сучасне поняття про агроекосистему» Зміст 1. Світло як екологічний чинник 3.2. Вода як екологічний чинник 3.4. Склад повітря як екологічний чинник 3.5. Живі організми як екологічний чинник. 5. Антропогенні чинники 6. Тому не випадково однією з найдавніших галузей не тільки сільськогосподарського виробництв, а й виробничої діяльності людини загалом є землеробство. Біомаса людей порівняно з доагрокультурною епохою значно зросла. В сучасній біосфері в антропогенний канал, створений людьми і свійськими тваринами, надходить 1,6-Ю16 Вт енергії, що становить ~25 % загальної первинної продукції рослин. Значне збільшення первинної продукції, яку споживає людство, відбувається вже не тільки за рахунок сонячної енергії, а й під впливом додаткових енергетичних джерел. Вивчення агроекології потребує фундаментальних знань структури природних екосистем, продукту «творчої» діяльності самої природи. Розділ екології, що вивчає екологічні системи, називають синекологією. Екосистему зазвичай визначають як сукупність живих істот та умов середовища: Екосистема = Біотоп Біоценоз. Концепцію біогеоценозу розробив В.М. Сукачов (1942). Згідно з його визначенням, біогеоценоз (від грец. bios - життя, ge - земля, koinos - загальний) - це сукупність на певній ділянці земної поверхні однорідних природних обєктів (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, ґрунту і гідрологічних умов) з особливою специфікою їх взаємодії і певним типом обміну речовиною й енергією між собою та з іншими компонентами природи, що становлять внутрішні протиріччя системної єдності, яка знаходиться в постійному русі, розвитку. Рівні організації та типи агроекосистем Штучно створені людиною рослинні угруповання посівом чи висаджуванням культурних рослин, під новою синонімічною назвою (агроекосистема, агроценоз, агробіоценоз, сільськогосподарська екосистема, сільськогосподарський фітоценоз, зооценоз тощо) завжди є збідненим рослинним (тваринним) угрупованням одного чи декількох видів для отримання певної фіто-, зоомаси чистої продукції від автотрофів. До них зазвичай відносять посіви сільськогосподарських культур: зернових, бобових, олійних, технічних, плодових, овочевих, кормових та культурні пасовища; багаторічні насадження: плодові сади, захисні лісонасадження, штучно створенні лісові екосистеми; зооценози: стада сільськогосподарських тварин, тваринницькі ферми, птахоферми, зграйних, водяних тварин, риб; різні культури мікроорганізмів і грибів. У них різко знижене видове різноманіття організмів. Оскільки на полях вирощують один, рідко - декілька видів рослин, тут значно збіднюється видовий склад тварин і мікроорганізмів у біоценозі. До системного складу входять одиниці нижчих рівнів - аграрні ландшафти, які, в свою чергу, є сукупністю польових, пасовищних, фермських екосистем. Незважаючи на велику різноманітність, сільськогосподарські екосистеми різних рівнів і ієрархій мають багато спільного. За визначенням М.В. Маркова, основними їх елементами є: культурні рослини, висіяні або висаджені людиною; буряни, які потрапили в агроекосистеми всупереч волі людини; мікроорганізми ризосфер культурних рослин і бурянів; бульбочкові бактерії на корінцях бобових рослин, що звязують вільний азот повітря; мікоризотворні гриби на корінні вищих рослин; водорості, бактерії, гриби, актиноміцети, вільноіснуючі в ґрунті; безхребетні тварини, що живуть у ґрунті і на рослинах; хребетні тварини (гризуни, птиці та ін.), які живуть у ґрунті й посівах; 9)гриби, бактерії, віруси - паразити (напівпаразити) культурних рослин і бурянів; 10)бактеріофаги - паразити мікроорганізмів. Людина впливає на умови живлення рослин, тварин за допомогою внесення в ґрунт органічних, мінеральних, бактеріальних добрив, збагаченням ґрунту теплиць С02 поліпшує умови мінерального живлення рослин, здійснює годівлю тварин в умовах пасовищного і стійлового утримання. Тому необхідно розробити досконаліші, обґрунтовані методи керування ними, навчитися створювати агроекосистеми, які б функціонували за принципом природних екосистем.3.Екологічні чинники агроекосистем Сучасну класифікацію екологічних чинників запропонував М.Ф. Реймерс. Наприклад, поля, сади, культурні пасовища, тваринницькі ферми і комплекси, інші антропогенні компоненти аграрних ландшафтів - екологічні чинники, повязані з сільськогосподарською діяльністю людей. Закономірності, повязані з витривалістю видів, залежно від ступеня вираженості екологічного впливу були встановлені В. Шелфордом і дістали назву закону толерантності. За даними М.К. Каюмова, за такого ККД потенційний урожай зернових культур досягає 110 - 115 ц/га.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
