Сучасна українська держава і право в системі міжнародних координат: проблеми та напрямки модернізації в умовах асоційованого членства з Європейським Союзом - Статья
Розгляд сучасних міжнародно-правових проблем сутності українського права та його функціонального призначення в умовах асоційованого членства з Європейським Союзом та світових глобальних процесів. Опис процесу модернізації держави і правової системи.
При низкой оригинальности работы "Сучасна українська держава і право в системі міжнародних координат: проблеми та напрямки модернізації в умовах асоційованого членства з Європейським Союзом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасна українська держава і право в системі міжнародних координат: проблеми та напрямки модернізації в умовах асоційованого членства з Європейським СоюзомАвтор статті висвітлює філософські світоглядні підходи зясування сутності сучасної української держави і права у системі міжнародних координат з позицій гуманістичних цінностей, їх роль у реалізації природних прав людини і забезпеченні міжнародних правових стандартів у міждержавних відносинах сьогодення. Зокрема, Томас Гоббс суверенну державу називає «левіафаном», так як державна влада встановлює панування розуму, миру, безпеку, захист власності, справедливості; лише вона приводить громадянське суспільство до цивілізованої впорядкованості на основі права та може впорядкувати відносини у стані «війни всіх проти всіх».Дж. У реальному житті для функціонування інституцій державної влади характерні: 1) легально закріплене й легітимно визнане за державними інституціями влади право на використання силового ресурсу; 2) монопольне право на збір податків, чим забезпечується економічний чинник функціонування влади; 3) легальне право на нормотворчу діяльність ухвалення рішень. Державна влада має необмежений юридичний характер, переважне право на правотворчу (як спосіб організації громадських стосунків) і правозастосовну (як спосіб регулювання і контролю) діяльність. У правовій державі ефективне функціонування державних органів має ґрунтуватися на таких принципах: 1) у своїй діяльності органи державної влади повинні керуватися принципом первинності прав і свобод людини та громадянина; 2) принцип народовладдя означає, що верховну владу в країні отримують органи, яким народ надає відповідні повноваження; 3) принцип світськості означає взаємне невтручання як держави і її органів у справи церкви, так і церкви у справи держави; 4) принцип деідеологізації означає, що ніяка ідеологія не може встановлюватися державною або обов’язковою, органи державної влади не мають права насильно спонукати до сповідування якихнебудь поглядів, суджень, ідей; 5) принцип законності в діяльності державних органів означає суворе, неухильне виконання ними приписів Конституції та інших законодавчих актів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
