Комплексний лінгвістичний аналіз в українському мовознавстві історично сформованої археологічної терміносистеми як складника національної термінології. Розгляд сукупності термінів археології, їх складу, джерел та номінації, лексико-семантичних явищ.
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА ТЕРМІНОСИСТЕМАЗахист відбудеться 29 січня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (43000, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43000, м. У дисертації вперше в українському мовознавстві здійснено комплексний лінгвістичний аналіз історично сформованої української археологічної терміносистеми як складника національної термінології. На сучасному синхронному зрізі розглянуто сукупність термінів археології, їхній склад і структурні типи, визначено основні джерела та способи номінації археологічних понять, проаналізовано лексико-семантичні явища, які відображені в археологічній терміносистемі. У роботі встановлено, що наукові основи досліджуваної термінології були закладені в останні десятиліття ХІХ й на початку ХХ ст., запропоновано періодизацію її розвитку, виявлено національну специфіку й інтернаціональну сутність сучасної української археологічної терміносистеми на семантичному, лексичному й словотвірному рівнях.Теоретичні проблеми термінознавства, склад і структура українських терміносистем, особливості функціонування термінів та шляхи унормування галузевих термінологій розглядали в наукових студіях А. С. Актуальність дослідження мотивована необхідністю застосування комплексного підходу до опису сукупності археологічних термінів як засобу вираження спеціального змісту, що поєднує два аспекти: вивчення логіко-поняттєвого апарату та аналіз структурно-семантичних, лексико-генетичних особливостей археологічної термінолексики. Вибір теми дисертації зумовлений тим, що метамова однієї з найцікавіших наук історичного циклу - археології, яка реконструює історію людства за рештками матеріальної культури (знарядь праці, предметів побуту, житлових, оборонних, господарських споруд, поховальних памяток), до цього часу залишалася “білою плямою” в українському мовознавстві. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки “Поліфункціональний статус української мови в синхронії і діахронії”. Дослідження відповідає також темі “Динаміка поповнення терміносистем української мови на початку ХХІ ст.” відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України.Археологічною термінологією (терміносистемою) називаємо відносно цілісну сукупність моно-і полігалузевих термінів, які відображають логіко-поняттєву систему археології (культурний шар, зрубна культура, археологічна культура, поховальний інвентар, неоліт, керамічний комплекс, коло культур, петрогліф, антропоморф тощо). Термінополе ‘польова й теоретична археологія’ обєднує такі тематичні групи: 1) загальні категорії археологічних понять: археологія, археологічна культура, археологічна періодизація, археологічна памятка, культурний шар, стерильний шар, культурне коло, знахідка, поверхневі збори, відкритий лист тощо; 2) польові археологічні дослідження: археологічна розвідка, розкопки, бровка квадрат, розкоп, керн, хронологічні горизонти, стратиграфія, траншея, шурф тощо; 3) камеральне опрацювання матеріалу: локальний варіант, господарсько-культурний тип, датування (абсолютне, відносне, перехресне), індустрія, протоцивілізація, автохтонні культури, серіація та ін.; 4) археологічна періодизація: камяний вік, бронзова доба, залізний вік, палеоліт, мезоліт, енеоліт, епоха великого переселення народів, доісторичний період, ранньословянський період та ін.; 5) методи аналізу артефактів: геохронологічний, радіовуглецевий, археомагнітний, керамічний аналіз; 6) якості, властивості артефактів: збереженість, гомотаксикальність, мікролітичність, синхронність; 7) технологія виготовлення виробів: відтискна ретуш, гравeт, шліфування, клектoн, левалуa, лощення. До термінополя ‘археологічні джерела (памятки й окремі артефакти)’ належать такі підгрупи: 1) місця мешкання давніх людей, житлові будівлі, господарські та культові обєкти: акрополь, вал, вогнище, городище, півземлянка, житло, зoльник, майданчик, майстерня, жертовник, протомісто, скарб, стоянка, тель, xopa; 2) поховальні памятки та їх елементи: вторинне поховання, впущене поховання, гробниця, курган, дрoмос, супровідний інвентар (дарунки покійникові), катакомба, кенотaф, кремація, урна, некрополь, крепiда, могильник; 3) знаряддя праці та зброя: анкoш, біфaс, виїмчасте знаряддя, відбійник (відбивач), відщеп, гостроконечник, граветське вістря, курaнт, мікролiт, мікрорізець, пластина, скребачка, скребло, сокира-траншe, випрямлювач стріл, гарпун, кельт (різновид бойової сокири), чекaн, лощило, пальштaб (тип сокири з боковими закраїнами), пряслице, проторало, рубuло; 4) предмети побуту та прикраси (амулети): ліпна кераміка, амфора, корчaга (місцевий тип амфори у Київській Русі), кiлік, лійчасті кубки, нашийник, гривна, лунниця, хрест-енколпіoн, пекторaль.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
