Сучасна статистика, аналіз та приклади складу злочину, передбаченого ст. 426 кримінального кодексу України ("бездіяльність військової влади") - Статья

Сучасна статистика, аналіз та приклади складу злочину, передбаченого ст. Карпенко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та процесуЗабезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави (ст.17 Конституції України) [1]. злочин бездіяльність військовий законодавство Метою статті є спроба автора узагальнити правову (наукову) думку щодо злочину, передбаченого ст.426 КК України: «Бездіяльність військової влади», висловитись стосовно недоліків у Розділі КК України, присвяченому військовим злочинам, здійснити певний екскурс у законодавство ряду інших зарубіжних держав, включаючи країни - учасниці СНД, а також підкріплюючи теоретичний матеріал сучасною практикою та статистичними даними, підвести підсумок у розгляді кримінально-правової характеристики зазначеного злочину, для найбільш сприйнятливого засвоєння матеріалу різними верствами населення. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обовязку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій [18]. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [17]. Новий Кодекс військової юстиції Франції передбачає наступне: будь-яка особа, яка намагається сховати факт дезертирства, або сховати дезертира повинна бути покарана згідно із рішенням компетентної судової інстанції позбавленням волі строком на 2 роки, крім того, даною нормою передбачено, що у випадку, коли особа не є військовослужбовцем та не відноситься до інших збройних формувань, вона додатково карається штрафом у розмірі від 3 750 євро (104 783 грн, станом на січень 2016 р.) [10; 11].Навряд чи можна не погодитися з тим, що представники військової сфери, захисники Вітчизни, мають бути прикладом мужності, чесності та відповідальності. Однак вчинення злочинів проти встановленого порядку несення або проходження військової служби істотно підриває авторитет Збройних Сил у суспільстві, породжує неповагу до військовослужбовців, державної влади тощо. Підводячи підсумок, варто зазначити наступне: Закон повинен бути загальнодоступним і зрозумілим, таким, який зрозуміє будь-яка людина, навіть не маючи вищої освіти, а тим більше - юридичної. Слід памятати: «Поганий закон читати дуже важко, навіть фахівцеві, читати поганий закон пересічному громадянину - виливається каторгою».