Сучасна політика оплати праці. Доплати і надбавки до заробітної палати та організація преміювання працівників - Курсовая работа

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. КИЇВ) Кафедра економічної теорії КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “Економіка підприємства” на тему: Сучасна політика оплати праці. Доплати і надбавки до заробітної палати та організація преміювання працівників Виконала: студентка 2 курсу спеціальності “Фінанси і кредит” Ільєнко Наталія Сергіївна Черкаси 2010 ВСТУП 1. На сучасному етапі основним засобом формування зацікавленості працівників у високопродуктивній праці і поліпшенні кінцевих результатів діяльності виступає оплата праці, яка відображає кількість і якість витраченої працівником праці. На промисловому підприємстві вона має велике соціально-економічне значення - від неї залежать не лише результати праці, а й добробут і соціальний статус працівників, моральний клімат у колективі. Застосування неефективної або несправедливої системи оплати призводить до зниження продуктивності праці, якості продукції, порушень трудової дисципліни, виникнення соціально-трудових конфліктів між працівниками і роботодавцем, що негативно відображається на кінцевих результатах діяльності підприємства. Правильна організація оплати праці не лише створює ефективні стимули до праці, підвищення її якості, продуктивності і підвищення на цій основі ефективності виробництва, а й безпосередньо впливає на соціально-економічний розвиток країни та значною мірою визначає рівень життя її населення. Відсутність належного нормування праці призвело до втрати звязку заробітної плати з кінцевим результатом праці. Метою курсової роботи є дослідження сучасної політики оплати праці та запропонування рекомендацій щодо її вдосконалення на підприємстві. 4. Предметом дослідження є сучасна політика оплати праці, доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання працівників. 4.1 Обєктом досліджень є фінансово-економічна діяльність ВАТ «Безбородьківська АФКФ» за 2008-2009 роки. 5. Для проведення практичних розрахунків використано статистичні дані та фінансову звітність ВАТ «Безбородьківська АФКФ». 7. Для написання курсової роботи використовувалися Закон України «Про оплату праці», монографії, підручники, матеріали періодичних видань. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕНННЯ СУЧАСНОЇ ПОЛІТИКИ ОПЛАТИ ПРАЦІ 1.1 Форми та системи оплати праці Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих субєктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу [1, c. Оплата праці робітників - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Оплата праці - це система економічних відносин, пов’язаних з боку працедавців за створення суспільно прийнятих умов забезпечення та виплати грошової винагороди найманим працівникам за використання у процесі виробництва їх робочої сили відповідно до вартості робочої сили та залежно від кінцевих результатів виробництва. Та в ході досліджень було виявлено, що зарплата в Україні є низькою, яка навряд змушує працівників ефективніше працювати (див. додаток В) [16]. Умови застосування відрядної оплати праці: - існують кількісні показники роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника; - є можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт; - існують можливості у робітників конкретної ділянки збільшити вироблення чи обсяг виконуваних робіт; - існує необхідність на конкретній виробничій ділянці стимулювати робітників на подальше збільшення вироблення продукції чи обсягів виконуваних робіт; - є можливість технічно нормувати працю. Наприклад, відрядна оплата праці може бути неефективною, якщо застосовувати тільки відрядно-преміальний чи відрядно-прогресивний варіант, але якщо використовувати акордну систему, та ефективність зростає. Виготовлена робітником продукція (виконана робота) оплачується за індивідуальними розцінками. Індивідуальна відрядна розцінка визначається двома способами: для тих виробництв, де встановлюються норми виробітку, - діленням годинної (або денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду виконаної роботи, на годинну (або денну) норму виробітку, а для виробництв, де застосовуються норми часу, - множенням годинної тарифної ставки на норму часу, тобто за формулами (1.1-1.2): 1) для виробництв, де застосовуються норми виробітку, діє формула: , грн. за виріб (1.1) де - годинна (або денна) тарифна ставка, яка відповідає розряду виконуваної роботи (грн/ годину, грн/ дн.); - норма виробітку за одиницю часу, одиниць/ годину (одиниць/ дн.). Погодинна оплата праці має дві системи: просту погодинну, формула, якої залежить тільки від окладу та фактично відпрацьованого часу, та погодинно-преміальну ( ), яка дає змогу винагороджувати працівників за допомогою премій та доплат за досягнення певних кількісних або якісних показників. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ВАТ «БЕЗБОРОДЬКІВСЬКА АВКФ» 2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Безбородьківська АВКФ» Відкрите акціонерне товари