Сучасна інтерпретація драматичної поеми І. Кочерги "Свіччине весілля" - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ І. Характеристика системи персонажів драми «Свіччине весілля» 1.1 Поняття про художній світ літературного твору. Система персонажів як складова художнього світу 1.2 Характеристика головних дійових осіб - Меланки та Івана Свічки 1.3 Особливості творення автором інших персонажів Розділ ІІ. Світ природи і речей 2.1 Пейзажі у драмі 2.2 Інтер’єр Розділ ІІІ. Художній час і простір 3.1 Хронотоп драми «Свіччине весілля» 3.2 Ритуали як складова художнього світу Висновки Список використаної літератури Вступ Література 20 років ХХ століття, здавалось, прагнула максимально використати свій історичний шанс. На хвилі виникнення модерністських тенденцій вона засвідчила становлення нового художнього мислення, його багатоаспектність і динамізм, особливо відчутні в драматургії, зокрема у «новій драмі», з розвитком якої пов’язане й ім’я Івана Кочерги. Талановиті, оригінальні твори Івана Антоновича Кочерги з часом вражають новими, ще не пізнаними глибинами мудрості і окриленою довершеністю поетичної форми. До яких би тематико-проблемних шарів не звертався драматург, у центрі його уваги незмінно перебуває людина, її нелегкі шляхи самоутвердження і морально-духовних пошуків. Вперше під назвою Пісня про Свічку вона вийшла друком у 1931 році. Через два роки під такою ж назвою твір видали російською мовою. Так , в цей же, рік письменник зумів видати драму вдруге українською, значно переробивши і змінивши назву - Свіччине весілля. Безсумнівно, друге українське видання було значно якіснішим, вдалішим. У Свіччиному весіллі дpаматуpг пpавдиво пеpедав колоpит епохи і давні звичаї та побут. Тому серед вогняних образів, свічці належить особливе місце. Кочерга, - випадково натрапив на мотив «заборони світла», мотив, що послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру” [15, 302]. Але більшість вказаних досліджень нині застаріла, тому нагальною є потреба по-новому оцінити один з вершинних творів Івана Кочерги. Мета дослідження - сучасна інтерпретація драматичної поеми І.Кочерги „Свіччине весілля”. Перші підходи до визначення художньої предметності запропонував М.Бахтін. Словосполучення “внутрішній світ художнього твору” вперше було легалізоване як операціональна категорія Д.Лихачовим ще в 1968 році на сторінках журналу “ Вопросы литературы”. В українському літературознавстві теоретичним обґрунтуванням цього терміну займався Гр. Клочек [12,56]. Деякі літературознавці ототожнюють персонаж з героєм, вживають ці слова як синоніми, тому говорять про літературних героїв, допускаючи логічну суперечність, коли класифікують героїв на позитивних і негативних, адже смислове наповнення поняття герой включає такі моральні чесноти як відвага, хоробрість, самовідданість (чи навпаки), концентрація типових для свого часу якостей, виділення з-поміж мас. Ремісники 12 цехів - могутній кожумяка Чіп, осліплий ювелір Передерій, цехмейстер Капуста, кравець Коляндра, бублейниця Тетяна єдині у визвольному пориві, любові до свого ремесла, до рідного міста, в умілості та людській гідності. Наприклад, Меланка не розділяла бунтарських устремлінь свого нареченого, для неї світло - це домашній затишок. Він не гне голови навіть перед Воєводою, нагадує йому про незадоволення, про народний гнів. В образі вродливого, поважного золотаря Передерія письменникові вдалося чи не найбільш гостро засудити заборону світла: чудовий майстер осліп, бо “до присмерку, до темряви сидів і зір псував над дрібною різьбою”.