Лексико-семантичні та словотвірно-структурні особливості сучасних українських прізвищ північної Донеччини. Склад слов’янських і християнських імен. Семантика апелятивів української мови, відображених в прізвищах. Найтиповіші словотвірні моделі прізвищ.
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ПРІЗВИЩА ПІВНІЧНОЇ ДОНЕЧЧИНИРоботу виконано на кафедрі української мови Одеського національного університету ім. Мечникова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Мечникова, професор кафедри української мови Захист відбудеться “30 ”вересня 2005 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті ім.Прізвища як невідємні складники будь-якої мови здавна привертали увагу лінгвістів. Дискусійним залишається питання словотвірної класифікації антропонімів, оскільки нерідко змішуються принципи дериваційного аналізу прізвищ із принципами морфологічних характеристик, не розмежовуються суфікси прізвищеві й непрізвищеві, визначається різна кількість актуальних способів творення прізвищ тощо. Вимагає вдосконалення і наявна лексико-семантична класифікація прізвищ, оскільки вона спирається на різні критерії, що передбачає необхідність створення її універсальної моделі, яка б ураховувала специфіку цього лексичного класу тощо. У цьому аспекті вчені-ономасти наголошують на важливості всебічної наукової кваліфікації прізвищевих складників антропонімікону, що уможливить створення загальнонаціонального словника прізвищ, відповідних атласів, які б давали уявлення про українську антропонімійну систему в цілому та розкривали мовні особливості зазначеного класу. Результати нашого дослідження містять лексико-семантичний та словотвірно-структурний аналіз прізвищевих номінацій північної Донеччини, виявляють їх регіональну специфіку, істотно доповнюючи загальну картину антропонімікону східної України, що й зумовлює актуальність обраної теми.У першому розділі “Лексико-семантична характеристика твірних основ сучасних українських прізвищ північної Донеччини” розглянуто значення слів до їх переходу в прізвища, що уможливлює встановлення семантичних домінант в антропоосновах зазначеного регіону. Шеремета та ін.), відповідно розподіляючи аналізовані прізвища на: 1) прізвища, в основі яких відображено онімну лексику; 2) прізвища, в основі яких відображено апелятивну лексику. Широковживаними іменами в антропоосновах є насамперед поліваріантні, наприклад Григорій (від якого утворено 66 прізвищ) <Гринь, Грицай, Гриців, Гришай, Гришко; Іван (53 прізвища) <Іванів, Іваник, Івахно, Івашкевич; Ганна (20 прізвищ) <Ганич, Ганночка, Ганусенко; Марія (13 прізвищ) <Манюк, Манько, Марусич, Марусяк. Аналіз семантики таких антропооснов здійснюємо в межах категорій nomina personalia й nomina impersonalia, відповідно виокремлюючи прізвища, мотивовані особовими апелятивами (28,9 %), та прізвища, твірні основи яких є апелятивами з неособовим значенням (24,8 %). У категорії nomina personalia найповніше представлено лексико-семантичні групи агентивних (за родом діяльності людини - 900 прізвищ) та атрибутивних назв (за внутрішніми властивостями людини - 800 прізвищ і за її зовнішніми ознаками - 690).Виявлено, що всі антропооснови розподіляються на дві основні групи: відономастичні (4723 прізвища) та відапелятивні (6177 прізвищ). Дослідження відономастичних прізвищ виявило два різновиди антропооснов: відіменні (3323 прізвища) та відтопонімні (1400 прізвищ). Ця група прізвищ неоднорідна за походженням, у її межах виокремлюємо антропооснови, мотивовані словянськими автохтонними (433 прізвища) та християнськими варіантами (2890 прізвищ), з домінуванням чоловічих християнських імен (2708; 23,5 %). Матеріальним вираженням морфологічної деривації прізвищевих утворень виступають посесивні (-ов/-ев,-ів,-ин/-ін), поліфункціональні (-ук/-’ук,-чук,-ськ-ий,-цьк-ий,-зьк-ий,-к-о,-ак/’-ак,-чак,-ик,-ець,-ій,-а/-’а,-ай,-ун,-ан,-ач,-аш,-ей,-уш) та патронімічні суфікси (-енк-о,-ович/-евич,-ич), серед яких переважають моделі, оформлені посесивними суфіксальними елементами (3126 прізвищ), непродуктивними виявилися поліфункціональні (1972 прізвища) та патронімічні форманти (1331 прізвище), що зумовлено різним ступенем антропонімізації суфіксів, а також регіональними особливостями. З іншого боку, отримані результати виявляють і його глибинний звязок із загальнонаціональною антропосистемою, оскільки сучасні українські прізвища північної Донеччини формувалися під впливом міграцій населення з територій, де антропоніми такої структури були типовими: з Полтавської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей (прізвища із суфіксами-енк-о,-к-о,-ик), із західних областей України (прізвища із суфіксами-ук/-’ук-чук,-ак,-чак), з Росії (-ев/-ов,-ин), з Білорусії і Чернігівщини (-ович/-евич,-ич).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы