Науково-методичні засади територіальної організації відпочинку. Створення рекомендацій для активізації туристичної діяльності й управління туристичним сектором економіки. Просторова організація розселення в пошуку певної регулярності сфери послуг.
Сучасні теорії та концепції географії туризмуУ туризмі, як і у всій географічній науці, впродовж тривалого часу використовували описовий метод дослідження. Останнім часом зявилися нові підходи в дослідженні географії туризму, повязані з розширенням предмета дослідження, в тому числі географії поведінки, так званої бігейвіористської географії (англ. behavior - поводитися), що охоплює індивідуальні особливості поведінки відпочиваючого, тобто туриста. Ковальчик пояснює такими причинами: відсутністю відповідного масиву статистичних даних стосовно поведінки в туризмі; незначною кількістю фундаментальних праць у галузі туризму; міцними звязками географії туризму з соціологією та психологією, де бігейвіористський підхід отримав всезагальне визнання; застосуванням нетрадиційних для географії методів дослідження (інтервю, спостереження, анкетування і под.); специфікою предмета дослідження, тісно повязаного водночас і з природним, і зі суспільно-культурним середовищем2. Вагомим чинником, на наш погляд, стали також зміни у самому туризмі - колись елітарний і малочисельний туристичний рух у середині XX ст. перетворився на масовий, багатомільйонний, охопивши широкі верстви населення. Відповідно до названої концепції, туризм у країнах, котрі розвиваються, може досягти відчутного успіху лише за умови, якщо у цьому будуть зацікавлені високорозвинуті країни.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы