Сучасні тенденції формування світової фінансової архітектури - Дипломная работа

Сучасні тенденції формування світової фінансової архітектури ЗМІСТ ВСТУП 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ 1.1 Поняття та сутність глобальної фінансової архітектури 1.2 Становлення та формування глобальної фінансової архітектури 1.3 Інструменти глобальної фінансової архітектури 2. РЕФОРМА ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН 3.1 Напрями реструктуризації фінансової системи України 3.2 Передумови формування банкоцентричної моделі фінансової системи України ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП У вітчизняній та зарубіжній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних наукових комплексних досліджень щодо функціонування світового фінансового середовища та формування світової й національної фінансової архітектури в умовах глобалізації. Більшість робіт висвітлює лише, окремі аспекти досліджуваної проблематики, такі як функціонування фінансових ринків, рух капіталу, проблеми координування валютних співвідношень, золотовалютних резервів, ліквідності чи функціонування міжнародних фірм, транснаціональних банків, злиття та укрупнення капіталів, роль світових фінансових організацій. Світова фінансова система постійно змінюється та характеризується на сучасному етапі високим рівнем мобільності капіталу, що обумовлено посиленням взаємозалежності національних фінансових ринків, зростанням ролі інформаційних технологій, появою нових учасників та фінансових інструментів, лібералізацією руху потоків міжнародного капіталу та створенням нової глобальної економіки. Зростання обсягів та видів фінансових інструментів, що привело до появи внутрішніх самостійних джерел розвитку фінансового ринку, з одного боку, та стійка динаміка країн розвинутої економіки, з іншого, знайшли відображення в зростанні активів світової фінансової системи та необхідності появи нового терміну «фінансова глобалізація», яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі. Дослідженню проблем глобальної трансформації світового фінансового ринку присвячено роботи російських та вітчизняних вчених: С. Боринця, Л. Руденко-Сударєвої, Л. Красавіної, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, О. Рогача, А. Поручника, В. Сіденка, А. Філіпенка, а також західних вчених П. Аллена, Е. Долана, Т. Коха, М. Портера, Дж. Тобіна, І. Фішера та інших. Тоді він закликав країни Великої сімки адаптувати міжнародну фінансову архітектуру до XXI століття. “Тепер ми, - зазначав Г.Браун, - вступили в еру взаємозалежних і рухомих ринків капіталу. Р.Д.Джомеїн пропонує відрізняти світову фінансову архітектуру від більш загального поняття “множини правил і процедур, за допомогою яких здійснюються міжнародні фінансові трансакції”, що більше підходить для визначення світової фінансової системи. Розуміють під “архітектурою” і різні установи, ринки та ті практичні заходи, яких вживають уряди, підприємці й окремі особи у процесі економічної та фінансової діяльності [57]. Одним із важливих чинників процесу глобалізації світових фінансів стало посилення інтеграції національних ринків грошей та капіталу, прискорення темпів якої спричиняє появу глобальної фінансової архітектури. Формування ж і еволюціонування останньої зумовлює стрімке зростання фінансових потоків, істотне збільшення масштабів переливу капіталу між країнами, велетенське розширення міжнародних кредитних та фондових ринків. Останнім часом дедалі більше експертів схиляється до думки, що за умов зменшення домінування США в світовій економіці і американського долара - в міжнародних розрахунках; зростання ролі країн, що розвиваються; формування міжнародних фінансових ринків; втрати належного контролю за фінансовими інститутами на національному рівні; хаотично-плаваючої структуризації та оновлення існуючої фінансової архітектури остання тяжіє до трансформації з перетворенням на нову (координуючу), за якої фінансові інституції мають формувати і реалізовувати на міжнародному рівні спільну стратегію з урегулювання та координації функціонування й розвитку світового фінансового ринку. Не припиняються дискусії щодо доцільності/недоцільності існування спеціалізованих (стосовно банківської системи, страхового і фондового ринків) наглядових органів чи мегарегуляторів на національних фі нансових ринках, які б виявляли прогалини і невідповідності в регуляторній та наглядовій практиці, несприятливі ситуації та вразливі місця у фінансовому секторі, а також стосовно створення адекватного координаційного наглядового механізму на глобальному рівні. Чи слід надати перевагу раді регуляторів, можливо, з його власним персоналом, якому ставиться за обов’язок оцінка системного ризику фінансової системи?. Глобальні фінансові кризи ? це прояв асиметричності та диспропорційності світової фінансової системи, наслідок дії механізму фінансового домінування та пе