Сучасні суспільні рухи: визначення теоретико-методологічних засад дослідження - Статья

бесплатно 0
4.5 146
Визначення найбільш прийнятних теоретико-методологічних засад дослідження сучасних суспільних рухів в межах аналізу "інтеграційної" та "конфліктної" теоретичних конструкцій розвитку суспільства, що пов"язані із двома протилежними моделями суспільства.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
СУЧАСНІ СУСПІЛЬНІ РУХИ: ВИЗНАЧЕННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ДОСЛІДЖЕННЯУ сучасному науковому дискурсі відсутня загальна теорія суспільних рухів - практично усі існуючі теорії привязані до певного історичного періоду (у спробах пояснення суспільних рухів різних років) та певного суспільства, сучасні українські дослідники більшою мірою лише констатують положення тих чи інших теорій. Скокова, представляючи класифікацію теорій суспільних рухів, пропонує виокремити класичні теорії (колективної поведінки, відносної депривації, масового суспільства) та сучасні теорії (теорія мобілізації ресурсів, теорія політичного процесу, теорія фреймів, теорія Нових суспільних рухів) [15]. У межах парадигми структурного функціоналізму розгляд суспільних рухів можливий у двох напрямках: по-перше, ураховуючи, що визначення суспільних рухів здійснюється через поняття соціальна дія та соціальна поведінка, доцільним є аналіз даних концептів у різних представників цього напрямку (зокрема погляди Т. І при аналізі сутності суспільних рухів в суспільстві виявляється: по-перше, вони можуть поставати як інституціоналізовані організації (асоціації), і лише таким чином вони являють собою функціональні фактори у розвитку суспільства та становленні соціального порядку; по-друге, вони можуть поставати в якості дисфункцій (в залежності від мети, яку ставлять перед собою їх учасники) і таким чином порушують рівновагу у суспільстві. Положення теоретиків так званої «чистої» теорії конфлікту не є безпосередньою основою для розвитку теорії суспільних рухів, вони не пов’язують конфлікт із рухами (скоріше він пов’язаний із соціальним протестом), але дана парадигма вкрай важлива для розуміння сутності конфлікту, за допомогою якого, наприклад, в межах теорії мобілізації ресурсів і теорії Нових суспільних рухів, розглядаються суспільні рухи.

Повысить уникальность
своей работы









Хотите, перезвоним вам?