Сучасні системи правоохоронних органів (порівняльно-правове дослідження) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТЗахист відбудеться “_19___” жовтня__ 2001 р. о __15.30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.001.04 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук при Київському національному університеті ім. Розкривається зміст поняття системи правоохоронних органів, а також науково обгрунтовується залежність і обумовленість організаційно-функціональної побудови системи правоохоронних органів від особливостей національної правової системи та певної правової сімї, визначається типізація систем правоохоронних органів. Дослідження проведено на прикладах систем правоохоронних органів національних правових систем Німеччини і Франції, що є основоположними для романо-німецької правової сімї, і систем правоохоронних органів національних правових систем Англії і США, як представників англо-американської правової сімї. Дисертантом визначаються можливі шляхи використання позитивного досвіду організації і функціонування систем правоохоронних органів зарубіжних держав для вдосконалення системи правоохоронних органів України, зокрема судової системи, прокуратури і міліції, з урахуванням її національних особливостей. Обосновывается зависимость и обусловленность организационно-функционального построения системы правоохранительных органов от особенностей национальной правовой системы, при этом выявлены обобщающие закономерности, присущие организационно-функциональному построению систем правоохранительных органов национальных правовых систем, которые относятся к одной правовой семье.У зв”язку з цим перед порівняльним правознавством постають відповідні завдання, зокрема, такі, як розробка форм і процедур впровадження правових норм іноземних правових систем в національне законодавство; використання і застосування досягнень сучасного міжнародного права як важливого джерела реформування національного законодавства; узагальнення нормотворчої практики щодо гармонізації права; розробка механізмів запозичення позитивного правового досвіду різних країн для вдосконалення національних правових систем. Проведення порівняльно-правових досліджень є актуальним в теоретичному і практико-прикладному аспектах, що визначається можливістю більш повного осмислення існуючих правових явищ та тенденцій у розвитку права, вивчення та запровадження позитивного досвіду інших держав у практику здійснення правотворчої та правозастосовчої діяльності в Україні. У звязку з цим існує нагальна потреба розробки спеціальних процедур і механізмів для впровадження позитивних елементів організації і діяльності правоохоронних органів інших держав в Україні, що, визначає необхідність проведення відповідних порівняльно-правових досліджень. Це також сприяє визначенню основних тенденцій розвитку як національних правових систем, так і систем правоохоронних органів різних країн, зокрема романо-німецької і англо-американської правових сімей. Порівняльно-правове дослідження названих питань дає можливість сформулювати підходи та механізми для запозичення і використання позитивного досвіду інших держав, а також для визначення власних шляхів розвитку національної правової системи і системи правоохоронних органів України.У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, вказується на звязок роботи з науковими програмами, планами, визначається мета і завдання, обєкт і предмет дослідження.В існуючих умовах розвитку юридичної науки і практики проведення порівняльно-правового дослідження дозволяє одержати досить обгрунтовані і адекватні наукові знання про своєрідність і загальні тенденції розвитку систем правоохоронних органів різних країн, саме виходячи з їх призначення і обумовленості загальними і особливими властивостями національних правових систем, а у більш узагальненому вигляді - правових сімей. Домінуюче значення у побудові системи правоохоронних органів мають функціональні зв”язки, що об”єднують правоохоронні органи (суд, прокуратуру, поліцію) в єдине ціле. Організаційний критерій зумовлює побудову окремих видів правоохоронних органів, що як складові системи правоохоронних органів, являють собою певні підсистеми, які, в свою чергу, характеризуються цілісністю, якісною своєрідністю та відносною самостійністю. Однією з основних тенденцій розвитку національних правових систем як у межах однієї правової сімї, так і національних правових систем, що належать до різних правових сімей, є їх інтернаціоналізація, тобто посилення впливу зарубіжного, а також міжнародного чинників на розвиток національних правових систем, своєрідне “стирання” відмінностей між ними, зумовлене інтеграційними процесами у світовій спільноті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ