Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації в Україні - Курсовая работа

Сучасні проблеми роздержавлення і приватизації в УкраїніПроцес реформування відносин власності в Україні супроводжується здійсненням політики роздержавлення та приватизації, повязаної зі структурною перебудовою економіки, змінами у формах господарювання і, отже, перетвореннями в продуктивних силах та виробничих відносинах. Слід зазначити, що проблемам докорінної перебудови економічних відносин шляхом роздержавлення та приватизації присвячено значну кількість сучасних наукових досліджень, де аналізуються та оцінюються підсумки ринкового реформування в Україні, можливості й доцільність використання закордонного досвіду для ефективної приватизації підприємств. Згідно з цим Законом під приватизацією розуміється відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України (ст. Недосконалість законодавчого визначення приватизації, на мій погляд, має бути усунута шляхом викладення цього поняття у такій редакції: «приватизація - це зміна форми власності шляхом відчуження майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, або належить Автономній Республіці Крим, на користь визначених законом покупців - приватних власників (фізичних та юридичних осіб) з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України» [9, c. У першій частині - “Пріоритети та умови проведення приватизації” - визначаються обєкти приватизації, способи приватизації для різних груп обєктів, порядок випуску та обігу приватизаційних сертифікатів, умови участі іноземних інвесторів у приватизації, умови, що сприяють процесу приватизації, вимоги до республіканської (Республіки Крим) та місцевих програм приватизації.Можна стверджувати, що необхідність державної присутності у виробничій сфері в якості підприємця, яка гостро відчувалася в 40-ві роки, до початку 80-х років відпала до складу урядових заходів, спрямованих на підтримку економічної активності, роздержавлення і приватизацію. Переводячи на рівень підприємств рішення непопулярних, але невідкладних і неминучих економічних проблем (скорочення зайнятості в силу виробничої необхідності, зменшення бюджетних дотацій шляхом підвищення цін на продукцію державних підприємств тощо) консерватори знімали із себе як представників державної влади відповідальність за соціально-економічне становище в країні. Для Європи 80-х років був характерним навальний розвиток процесів дерегулювання економіки, роздержавлення і приватизації державних підприємств, спрямований на підвищення ефективності існуючої системи змішаної економіки, що склалася після війни в результаті утворення значного, по західних масштабах, державного сектора. Цей спосіб використовується в тих випадках, коли приватизація утруднена складним фінансовим становищем підприємства і пропонується та його частина, що може зацікавити вкладника капіталу, як, наприклад, у випадку з “Бритіш рейл”, що продала свою готельну мережу. Тому роздержавлення здійснюють таким чином, щоб не послабляти державний сектор, а, навпаки, забезпечити підвищення господарської ефективності і зміцнення ринкових позицій його частини, що залишилася, оскільки вона заснована на здоровому господарському прагматизмі; поповнення державних бюджетних коштів шляхом роздержавлення досягається при зберіганні державного впливу.Незалежність України, з одного боку, породила великий ентузіазм людей, а з іншого - значну неузгодженість щодо шляхів і методів розбудови держави та реформування суспільства, і не лише серед широкого загалу, але й серед досвідчених і знаних фахівців-політологів. Однак те, що Україна належить до суспільств перехідного типу, означає, що розвиток у ній відбувається одночасно з формуванням загальної ідеології (парадигми, теоретичної моделі) суспільно-економічного, політичного та соціокультурного розвитку, пошуком відповідного зразка, на який можна було б зорієнтуватись. Необхідність процесів роздержавлення та приватизації майже ні в кого не викликає сумнівів і обґрунтовується, по-перше, кризовим станом економіки та суспільства в цілому; по-друге, неминучістю переходу до ринку; по-третє, поняттям природженої економічної активності приватного власника; по-четверте, визнанням того, що своя власність - це основа свободи особи. Говорячи про потенційних учасників приватизації, слід зазначити, що у суспільстві постійно відбуваються зміни соціального настрою, виникають нові контрагенти у системі інтересів, постійно формується те середовище, де відбуватиметься приватизація. Слід мати на увазі, що вірно вибрана позиція учасників приватизації має дуже важливе значення і може справити суттєвий вплив на результат, до якого приведе її здійснення.Різноманітність форм власності в УкраїніМета та передумови роздержавлення та приватизації

Рис.Б.

Зміст

Вступ

1. Зміст роздержавлення та приватизації, форми та методи приватизації

2. Роздержавлення та приватизація на Україні: причини, передумови, переваги та недоліки

3. Актуальні проблеми роздержавлення та приватизації в Україні та шляхи їх вирішення

3.1 Перспективи приватизації в Україні

3.2 Досвід зарубіжних країн для України

Висновки

Список використаної літератури

Додатки