Сучасні принципи стабілізуючих операцій при хірургічному лікуванні захворювань та ушкоджень шийного відділу хребта (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА М.І. СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ СТАБІЛІЗУЮЧИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА УШКОДЖЕНЬ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА (експериментально-клінічне дослідження)Робота виконана в Державній установі „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України”. Науковий консультант: доктор медичних наук професор заслужений діяч науки і техніки України КОРЖ Микола Олексійович Державна установа „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Офіційні опоненти: доктор медичних наук ТЯЖЕЛОВ Олексій Алімович Державна установа „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України”, завідуючий лабораторією біомеханіки доктор медичних наук професор ШВЕЦЬ Олексій Іванович Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри травматології та ортопедії доктор медичних наук професор ГЕРЦЕН Генріх Іванович Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри травматології та ортопедії №1 Захист відбудеться „11 ”червня 2010 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Державної установи „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України” (61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України” (61024, м.Разом з тим у світовій практиці медицини питання планування та виконання хірургічних втручань на шийних хребтових рухових сегментах викликають істотні розбіжності, що стосуються вибору способу спондилодезу, відповідних імплантатів та лікувальної тактики в цілому (Бублик Л.А., 2004; Рамих Э.А., 2005; Abumi K. et al., 1999; Grob D., Daehn S., Mannion Однак навіть у разі добре відпрацьованих методик спондилодезу у 12-28 % випадків мають місце незадовільні результати лікування, обумовлені нестабільністю фіксації хребців, поломками або міграцією складових частин конструкцій, пролабуванням імплантатів у тіла хребців, рецидивами деформацій, псевдоартрозами, а також розвитком патологічних змін на рівні суміжних зі стабілізованими хребтовими руховими сегментами у 20-92 % випадків (Barsa P., Suchomel P., 2007; Daubs M.D. et al., 2005; Lee J.S., 2008). Дотепер не виявлено можливості рентгенологічної діагностики для вдосконалення уявлень про структурно-функціональний стан шийних хребтових рухових сегментів та розробки нових критеріїв ефективності хірургічного лікування захворювань та ушкоджень шийного відділу хребта. Методи дослідження: клінічний - аналіз результатів застосування розроблених нових та удосконалених відомих методик стабілізуючих операцій та пристроїв для їх реалізації в процесі хірургічного лікування захворювань та ушкоджень шийного відділу хребта; рентгенологічний - дослідження характеру структурно-функціональних змін у шийних хребтових рухових сегментах до та після оперативних втручань; математичного моделювання методом кінцевих елементів - виявлення основних закономірностей напружено-деформованого стану шийних хребтових рухових сегментів та порівняльний аналіз його зміни після виконання різних варіантів моносегментарного спондилодезу на рівні стабілізації та на рівні суміжного сегмента; графоаналітичного моделювання - дослідження характеру та розподілу навантаження у шийних хребтових рухових сегментах в залежності від вибору способу бісегментарного спондилодезу; експериментального біомеханічного дослідження - порівняльний аналіз стану фіксованих та суміжних хребтових рухових сегментів після різних варіантів відомих та розроблених способів їх стабілізації; морфологічний - дослідження впливу на кісткову тканину лабораторних тварин металевих імплантатів з різними варіантами топографії та покриття їх контактної поверхні; статистичний - аналіз даних, отриманих у результаті дослідження; інформаційний - проведення аналітичного дослідження сучасного стану проблеми визначення оптимального варіанту стабілізації хребтових рухових сегментів під час хірургічного лікування захворювань та ушкоджень шийного відділу хребта. Уперше за допомогою математичного моделювання методом кінцевих елементів доведено принципово важливе значення кісткових елементів заднього опорного комплексу для пропорційного розподілу аксіального навантаження в шийних хребтових рухових сегментах; проведено порівняльне дослідження напружено-деформованого стану сегментів, відомих та розроблених імплантатів з алюмооксидної кераміки під час здійснення моносегментарного переднього міжтілового спондилодезу та виявлено переваги та недоліки кожного з них; доведено залежність динаміки напружено-деформованого стану суміжного з фіксованим сегмента від конструктивних особливостей імплантатів та від зміни сегментарного сагітального контуру хребтових рухових сегментів, що стабілізуються.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ