Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та Шавлія - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Сучасні підходи до створення лікарських засобів на основі рослин родів Евкаліпт та ШавліяШляхом вивчення хімічного складу, параметрів одержання, стандартизації, антимікробної активності екстрактів доведено, що рослини роду Шавлія можуть бути альтернативою евкаліпта для одержання оригінальних антистафілококових засобів, що зменшить імпортозалежність вітчизняних фармвиробників. Диссертационная работа посвящена разработке современных подходов к установлению новых растительных источников биологически активних веществ (БАВ) среди растений родов Эвкалипт и Шалфей для создания на их основе новых лекарственных средств с антимикробной активностью. Путем изучения распространения лекарственных растений в Украине, химического состава, параметров получения, стандартизации, антимикробной активности экстрактов из растений родов Эвкалипт и Шалфей доказано, что представители рода Шалфей могут быть альтернативой импортных листьев эвкалипта для производства оригинальных антистафилококковых лекарственных средств, что позволит уменьшить импортозависимость отечественных фармацевтических производителей. Впервые построены иерархический ряд и дендрограммы рода Шалфей по генеративным и вегетативным признакам, определены основные морфологические признаки, группы таксонов, содержащих 1,8-цинеол, химический профиль рода, корреляционные связи между содержанием БАВ и морфологическими признаками видов шалфея, что создает предпосылки для целенаправленного поиска сырья для фармацевтической промышленности. В экстрактах из листьев эвкалипта установлены 15 свободных и 14 связанных аминокислот, девять из которых являются незаменимыми, в экстрактах из листьев шалфея - 11 свободных и 13 связанных аминокислот, 6 из которых являются незаменимыми.Мета роботи - розробка сучасних підходів до встановлення нових рослинних джерел БАР серед рослин родів Евкаліпт і Шавлія та створення на їх основі нових оригінальних лікарських засобів з антимікробною активністю, зокрема з вітчизняної рослинної сировини - листя шавлії, які можна використовувати як альтернативу густому екстракту хлорофіліпту. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: - узагальнити дані первинних джерел літератури про сучасний стан поширення фармакопейних видів лікарських рослин в Україні, вивчення хімічного складу, застосування у медицині представників родів Eucalyptus LHER та Salvia L., проаналізувати тенденції поширення та терапії стафілококових інфекцій; розробити технологію одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і листя шавлії; обґрунтувати можливість використання різних розчинників для їх одержання; у технологічному процесі одержання густого екстракту хлорофіліпту обґрунтувати заміну бензолу на менш токсичний розчинник і встановити можливість використання інших солей полівалентних металів; визначити оптимальні параметри технологічного процесу одержання густих модифікованих екстрактів з листя евкаліпта і шавлії; визначити якісний склад і кількісний вміст основних груп БАР у спиртових, етилацетатних і модифікованих густих екстрактах з листя евкаліпта і листя шавлії; розробити фізико-хімічні методики ідентифікації та кількісної стандартизації для проекту методик контролю якості (МКЯ) на густий екстракт хлорофіліпту відповідно до вимог ДФУ і проекти МКЯ на густі модифіковані екстракти з листя евкаліпта і шавлії;Для листя S. aethiopis характерними речовинами були транс-2-деценаль, тетрадекан, хенейкозан, гептакозан, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан, тритріаконтан і тетратріаконтан, в цілому було виявлено 47 речовин. Для листя S. pendula характерними речовинами були камфора, ментол, дигідроактинідіолід, цис-і транс-неофітадієн, гексагідрофарнезилацетон, доказан, нонакозан, гентріаконтан, дотріаконтан та тритріаконтан, в цілому було виявлено 37 речовин. Для листя S. verticillata характерними речовинами були каріофіленоксид, гексагідрофарнезилацетон, нонакозан та тритриаконтан, у цілому було виявлено 35 речовин. Фенольними сполуками, характерними для листя S. grandiflora були кофейна та розмаринова кислоти, віценін-2, цинарозид, космосіїн, гіспідулін та цирсимаритин, у цілому було виявлено 15 речовин. В листі E. globulus виявлено 41 речовину, з яких 39 були ідентифіковані; в листі E.viminalis - 47 речовин, 33 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Італії - 52 речовини, 39 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Марокко - 41 речовину, 33 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Ізраїлю - 33 речовини, 30 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Грузії - 37 речовин, 25 з яких ідентифіковані; в листі евкаліпта з Португалії, Іспанії та Австралії ідентифіковано 21, 18 та 15 речовин відповідно.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми розробки сучасних підходів до встановлення нових рослинних джерел БАР серед рослин родів Евкаліпт і Шавлія та створення на їх основі нових лікарських засобів з антимікробною активністю.

Основний зміст роботи