Сучасні підходи до проблеми штучного переривання вагітності в ранні терміни - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Вінницькому національному медичному університеті ім. Шляхом комплексного психодіагностичного дослідження доведено, що штучний аборт, яким би методом він не виконувався є потужним психотравмуючим фактором, який за певних умов (особливості психологічної структури індивіда, стан протективних резервів особистості, вплив субєктивної оцінки ситуації) може стати ініціальним фактором в механізмі розвитку неврозу. Виявлено, що за наявності інших рівних умов застосування медикаментозний метод переривання вагітності має менший невротизуючий потенціал, субєктивно сприймається більш позитивно, не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги та адаптаційного процесу, на відміну від оперативного. Дана порівняльна характеристика оперативного та медикаментозного методів переривання вагітності у ранніх термінах і встановлено, що медикаментозний метод переривання вагітності в ранні терміни, шляхом використання міфепристону та мізопростолу є високоефективним, фізіологічно обгрунтованим методом; він не має вираженого негативного впливу на стан подальшого репродуктивного здоровя жінки, добре переноситься жінками так, як не вимагає використання загальних анестетиків; виявляється досить простим у виконанні, не залежить від кваліфікації хірурга; не викликає різкого порушення гормонального гомеостазу в організмі жінки. Методом комплексного психодиагностического обследования женщин, которые решили прервать беременность в ранних сроках и женщин, которые решили пролонгировать имеющуюся беременность на ранних сроках было доказано, что искусственный аборт, независимо от того, каким методом он выполняется, представляет собой мощный психотравмирующий фактором, который при определенных условиях (личностные особенности индивида, состояние протективных резервов психики, влияние субъективной оценки ситуации) может стать инициальным фактором в механизме развития невроза.Актуальність її зумовлена, в першу чергу тим, що штучне переривання вагітності є потужним негативним чинником, який впливає як на стан репродуктивної функції жінки, так і на стан її здоровя в цілому. При подальших вагітностях і під час пологів зростає число мертвонароджень, асфіксій, гемолітичної хвороби новонародженого та народження дитини з низькою масою тіла; збільшується ризик виникнення анемій (Линева О. И., 1998; Никифоровский Н. К., 2000; Zhou W., 2000). У 2001 році цей показник складав 32,09 випадки переривання вагітності на 1000 жінок фертильного віку чи 142,87 абортів на 100 пологів. Тому, додаткове та поглиблене вивчення причин негативного впливу аборту на психоемоційний стан жінки та максимальна індивідуалізація показань до його виконання зможе довести необхідність впровадження альтернативних методів переривання вагітності в практику. Вперше вивчено психоемоційний стан жінок, що перервали вагітність в ранніх термінах різними методами; вперше розроблено принципи індивідуалізованого підходу до методу переривання вагітності на основі поглибленого вивчення психоемоційного і гормонального стану жінок; вперше доведена безпечність медикаментозного переривання вагітності з використанням міфепристону на основі клінічних, психодіагностичних досліджень та з врахуванням експериментальних моделей.Обєктом дослідження були 67 жінки, яким в подальшому було виконано штучний аборт оперативно (група порівняння) та 22 жінки, яким вагітність перервали медикаментозним методом (основна група). Предметом цього етапу дослідження стали 30 жінок, яким перервали вагітність оперативним методом та медикаментозно-за допомогою перорального прийому міфепристону та мізопростолу-22 жінки. В процесі наукового дослідження було проаналізовано перебіг процедури аборту, раннього та пізнього післяабортного періоду з визначенням рівня хоріогонадотропіну в динаміці та клініко-психологічним дослідженням жінок обох груп для зясування особливостей психологічного стану після виконання штучного аборту. Результати комплексної оцінки психологічного статусу жінок до проведення переривання вагітності доводять той факт, що штучний аборт, незалежно від методу його виконання, є вираженим психоемоційним стресом для жінки: середнє значення показника рівня реактивної тривожності в групі, де виконувався медикаментозний аборт склало 35,55 балів за стандартною шкалою С. Загальною характеристикою жінок, яким застосовано медикаментозний метод переривання вагітності, є менша вираженість соматичних фіксацій, що підтверджується вибором на перші позиції тесту МКВ кольорів стенічного регістру у 81,82% обстежених та зміщенням на останні позиції кольорів соматичного, психологічного дискомфорту та астенізації у 13,64% обстежених; для жінок цієї групи притаманні також низький рівень реактивної тривожності (40,91% від загальної кількості обстежених); високий рівень тривожності діагностовано лише у 18,18% обстежених.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ