Сучасні підходи до діагностики та профілактика пневмоконіозу у працюючих вугільних шахт як пріоритетна проблема професійної патології - Автореферат

Сучасні підходи до діагностики та профілактика пневмоконіозу у працюючих вугільних шахт як пріоритетна проблема професійної патологіїАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Робота виконана в Інституті медицини праці Академії медичних наук України Науковий консультант академік НАН та АМН України Кундієв Юрій Ілліч, Інститут медицини праці Академії медичних наук України, директор О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни праці та профзахворювань доктор медичних наук, професор Бондаренко Генадій Опанасович, Донецький медичний університет, завідувач кафедри професійних хвороб і радіаційної медицини доктор медичних наук, професор Балан Галина Макарівна, Інститут екогігієни та токсикології ім. Захист відбудеться 12.10. 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (01033, Київ-33, вул.В структурі професійної патології багатьох країн світу провідне місце займають захворювання бронхолегеневої, системи, викликані впливом пилу, промислових аерозолів, подразнюючими чинниками [Rabenda Першочерговим питанням стало приєднання України до Міжнародної класифікації пневмоконіозу Міжнародна Організація Праці (МОП) 2000 року, що надало можливість визначити особливості рентгенологічної картини при ПК від впливу вугільного пилу та проводити порівняльні дослідження у сфері професійної патології з іншими країнами світу [Кучук А.А. и соавт., 2003]. Таким чином, домінуюче значення захворювань бронхолегеневої системи, в тому числі ПК від впливу вугільного пилу, в структурі професійної патології, значні економічні збитки, повязані з втратою трудового потенціалу країни, витратами на лікування хворих, компенсацією втрати працездатності, діагностування захворювання на пізніх стадіях розвитку, повязане з недосконалою системою діагностики, унеможливлюють процеси своєчасної ефективної реабілітації хворих таі профілактики ПК, що і обумовило необхідність проведення наукового дослідження та визначило його мету й завдання. Представлена робота є частиною комплексних гігієнічних та клінічних досліджень, здійснених у рамках науково-дослідної роботи Інститутом медицини праці АМН України: “Нові підходи до діагностики і уточнення механізмів розвитку пневмоконіозу від дії вугільного пилу” (2004-2006 рр.) (№ державної реєстрації 0104U003077), “Удосконалити оцінку ризику та систему реєстрації професійного раку у робітників канцерогенно-небезпечних підприємств України з метою обгрунтування профілактичних заходів” (№ державної реєстрації 0104U003079), “Вивчити стан виявлення, реєстрації та обліку професійної патології в Україні з метою удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і системи профілактичних заходів” (№ державної реєстрації 0102U002088). Автор особисто: розробила програму, обрала методи дослідження, розробила опитувальник і самостійно зібрала первинний матеріал, провела аналіз світової і вітчизняної літератури, визначила фактори ризику розвитку і клінічного протікання ПК від впливу вугільного пилу та його ускладнень, вивчила роль умов праці у формуванні бронхолегеневої патології у шахтарів вугільних шахт, дослідила захворюваність на ПК та особливості його клінічного протікання серед шахтарів Донецького регіону, встановила етіопатогенетичні та патоморфологічні закономірності у розвитку легеневої недостатності у хворих на ПК від впливу вугільного пилу; визначила закономірності в залежності порушень функціональних можливостей бронхолегеневої системи від факторів ризику розвитку ПК (концентрації пилу в повітрі робочої зони, вмісті в ньому SIO2, тривалості експозиції) та його рентгенологічних проявів; дослідила особливості рентгенологічної картини у хворих на ПК від впливу вугільного пилу, розробила та впровадила класифікацію пневмоконіозів, максимально наближену до міжнародної, в Україні; розробила систему компютерно-томографічних ознак захворювання, форму для їх реєстрації; провела оцінку та розробила шляхи удосконалення системи діагностичних заходів для раннього виявлення ПК у шахтарів вугільних шахт, інновіційні підходи щодо прогнозування індивідуального ризику виникнення ПК з використанням морекулярно-генетичних маркерів; внесла пропозиції до нової редакції переліку професійних захворювань в Україні в частині патології бронхолегеневої системи від впливу промислових аерозолів.Основними джерелами інформації були: власно зібрані дані, які ґрунтувались на інформації особистого клінічного обстеження пацієнтів, із первинної облікової документації: “Виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого” (ф.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ