Сучасні підходи до діагностики та надання допомоги у разі ранніх післяпологових кровотеч - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Горького Науково-дослідний інститут медичних проблем сімїРоботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, Донецький національний медичний університет ім. Горького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти гемостаз породілля післяпологовий кровотеча Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Резниченко Галина Іванівна, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться „11 ”квітня 2011 р. о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім.Кровотечі в акушерсько-гінекологічних стаціонарах до теперішнього часу залишаються однією з основних організаційних, медичних і соціальних проблем. За даними ВООЗ, щорічно кровотечі, повязані з вагітністю, спостерігаються у 14 млн. жінок, з них 128 тис. помирають від цієї патології в перші 4 години після пологів, що складає 1,7 на 1000 пологів (З.М. В останні роки частота кровотеч значно зросла і становить: при гіпотонічній кровотечі в післяпологовому та ранньому післяпологовому періоді - 2-4 %, при передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти та передлежанні плаценти - 0,8-0,9 % (В.В. Профілактика та надання допомоги у разі ранніх післяпологових кровотеч, що відносяться до керованих факторів, вимагають застосування нових знань і організаційних рішень щодо їх впровадження. Знизити кількість ранніх післяпологових кровотеч та ускладнень післяпологового періоду шляхом розробки та впровадження науково-обґрунтованих сучасних організаційно-медичних підходів до профілактики та надання акушерської допомоги породіллям з урахуванням особливостей гемостазу.У першу групу увійшло 113 жінок, зважена крововтрата у яких склала менше 500 мл, а у другу - 39 з крововтратою, що перевищила 500 мл. Після пологів рівень гемоглобіну був достовірно нижче у жінок з патологічною крововтратою (103,91±2,90 у порівнянні з 111,31±1,96 г/л у жінок з фізіологічною крововтратою) (p0,05). За оцінкою лікарів, ні в однієї породіллі не було крововтрати, яка б перевищувала 700 мл, тоді як при зважуванні у 13 (8,55 %) жінок вона була в межах 701-1000 мл та у 9 (5,92 %) - вище за 1000 мл (рис.1). Враховуючи, що застосування «HEMOCUE» дає суттєву різницю при оцінці крововтрати, яка перевищує 0,5 % маси тіла, нами було проведено регресивний аналіз для встановлення звязку оціненої за допомогою «HEMOCUE» та виміряної за допомогою зважування крововтрати та розроблено прогностичну модель для оцінки істинної крововтрати, яка може бути описана наступним рівнянням: К= 88,46 1,3?Коцін, де Коцін - крововтрата, оцінена зважуванням Окрім того, якщо на початку пологів групи не відрізнялися за показником початку згортання крові за Сухаревим, то через 2 години після пологів згортання крові починалося у жінок з крововтратою більше за 0,5 % маси тіла достовірно пізніше, ніж при крововтраті, менше або рівною 0,5 % маси тіла вагітної (187,50±3,13 в порівнянні з 195,63±2,32 сек, p<0,05).У дисертації наведено дані щодо сучасних підходів до попередження, ранньої діагностики та тактики інфузійно-трансфузійної терапії у разі ранніх післяпологових кровотеч на підставі вивчення інформативності різних методів оцінки крововтрати, стану системи коагуляції і перебігу вагітності та пологів. Кількість кровотеч у послідовому та післяпологову періодах за останні роки суттєво не змінилась і склала 15,4 на 1000 пологів у 2004 році; 15,7 - у 2005; 13,9 - у 2006; 12,5 - у 2007; 13,0 - у 2008 та 12,6 - у 2009 р. У Донецькій області кожна 10 кровотеча, а в деяких районах та містах - кожна третя, закінчуються видаленням органу. Зростання загальної кількості оперативних втручань, таких як вакуумекстракція плода та кесаревий розтин, не призвело до суттєвих змін у кількості кровотеч у послідовому та післяродовому періодах. Так, якщо крововтрата не перевищує 500 мл, то істинна буде в середньому вдвічі більше, тоді як при післяпологовій кровотечі істинна крововтрата в середньому у 3-4 рази перевищує оцінену. Традиційні методи визначення часу згортання крові (час згортання крові за Сухаревим) у жінок з патологічною крововтратою знаходяться в межах норми, тоді як приліжковий тест може з достатньою мірою точності використовуватися як скринінговий для ранньої діагностики коагулопатії ще до виникнення лабораторних та клінічних ознак.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ