Сучасні підходи до діагностики та лікування туберкульозного спондиліту - Автореферат

ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ Сучасні підходи до діагностики та лікування туберкульозного спондилітуНауковий консультант: доктор медичних наук професор Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри травматології, вертебрології та анестезіології Ситенка АМН України, головний науковий співробітник доктор медичних наук професор Інститут травматології та ортопедії АМН України, завідувач відділу хірургії хребта з республіканським нейрохірургічним "спінальним" центром доктор медичних наук професор Захист відбудеться "25" лютого 2005 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.607.01 Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І.Автором особисто відібрані хворі для проведення клініко-рентгенологічних досліджень, проведено обстеження та лікування 175 хворих ТС, проаналізовані результати комплексного клініко-рентгенологічного та лабораторного обстеження, розроблено алгоритм діагностики та нові методи лікування хворих ТС. розроблена методика малоінвазивних оперативних втручань для хворих з наявністю вираженої супутньої патології та поліорганними специфічними ураженнями, що дозволила розширити показання для хірургічного лікування, значно зменшити ризик оперативних втручань та ризик генералізації туберкульозного процесу у хворих на туберкульозний спондиліт. При цьому хворі, які підлягали оперативному втручанню (І група), за ступенем неврологічних розладів були розподілені таким чином: тип А - 8, В - 12, С - 16, D - 40, Е - 17 хворих. При розгляді ступеня руйнування хребців, що оцінюється відносно здорових хребців за бічною рентгенограмою хребта в частках висоти тіл хребців (до 1/3, 1/2 і майже повністю), ми виділили 4 форми деструкції хребців: І форма - контактно-епіфізарна малодеструктивна форма з незначним руйнуванням кісткової тканини в межах субхондральних зон (до 1/3 висоти тіл); відмічена у 9 хворих І групи (9,6 %) і у 62 пацієнтів ІІ групи (75,7 %); В І групі переважала глибока контактна деструкція з утворенням єдиної деструктивної порожнини (68 хворих І групи 73,1 %), а у 62 (75,7%) хворих ІІ групи переважала контактно-епіфізарна малодеструктивна форма.Така ситуація неминуче призводить до прогресування деструктивного процесу, зумовлює суттєві труднощі і збільшує терміни лікування, тобто проблема діагностики та лікування ТС є актуальною, а питання консервативного та оперативного лікування потребують поглибленого вивчення. Підвищення ефективності лікування хворих можливо досягти шляхом розробки і впровадження сучасної технології діагностики, оптимізації лікування, розробки нових перспективних методів хірургічного лікування. Установлена наявність прямого кореляційного звязку між вираженістю запальної реакції в ураженому сегменті хребта і рівнем циркулюючих протитуберкульозних антитіл, що можна використовувати для прогностичної оцінки перебігу ТС. Для своєчасного виявлення туберкульозу хребта необхідно формувати групи ризику з урахуванням соціальних факторів, перенесеного туберкульозу інших локалізацій та підвищеного рівня протитуберкульозних антитіл методом ІФА. Розроблений комплексний метод лікування ТС, що складається із 3 етапів і включає інтенсивну антибактеріальну терапію, патогенетичне лікування, ортопедичний режим, в показаних випадках оперативне втручання, є ефективним методом лікування хворих з активним вперше діагностованим ТС.