Сучасні підходи до діагностики і лікування гострого панкреатиту та його ускладнень - Автореферат

Академія медичних наук УкраїниНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Чумак Петро Якович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, професор кафедри факультетської хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Калита Микола Якович, Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук України, завідувач відділом трансплантації та хірургії печінки. доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України Скиба Володимир Вікторович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, проректор з лікувальної роботи, завідувач кафедри хірургічних хвороб. Захист дисертації відбудеться 03.04.2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.561.01 при інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м.Незважаючи на досягнуті успіхи в діагностиці, консервативному та оперативному лікуванні, цілий ряд питань не отримали належного вирішення як в організаційному, діагностичному, так і в лікувальних напрямках. Питання діагностики та лікування ГП розглядались на міжнародних конференціях (Атланта, 1992; Київ, 2002), де була прийнята нова класифікація ГП, запропоновані нові методи визначення ступеню тяжкості хворих з ГП: система APACHE-II, система Ranson, система Imre(Glasgow); застосування сучасних методів діагностики, ультразвукове дослідження (УЗІ), магнітно-резонансна діагностика, компьютерна томографія, теплобачення, радіоізотопні дослідження та оцінка ступеню тяжкості інтоксикації дозволили в деякій мірі визначити характер патологічного процесу в ПЗ і ускладнення. При ізольованій недостатності одного органу летальність не виходить за межі 20%, при недостатності двох органів вона досягає 60 - 70%, а при недостатності трьох органів і більше вона практично складає 100% (М.В. Вперше вивчені кальцитонін та кальцій сироватки крові в динаміці при гострому панкреатиті, встановлені достовірність і інформативність змін їх рівнів при різних формах гострого панкреатиту і можуть бути використані для диференційної діагностики набрякових, некротичних і гнійно-некротичних форм гострого панкреатиту (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №6571 від 14.11.2002 р.). Вперше вивчені кальцитонін та кальцій в динаміці при гострому панкреатиті, встановлено, що визначення їх концентрації в сироватці крові у хворих з гострим панкреатитом являється оптимальним лабораторним аналізом для ранньої діагностики поліорганної недостатності і диференціальної діагностики інфікованого і неінфікованого гострого панкреатиту (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №6571 від 14.11.2002 р.).Наше дослідження базується на досвіді лікування 182 хворих, які перебували в клініці факультетської хірургії Української медичної стоматологічної академії на базі 2-ї міської клінічної лікарні м.Полтави з 1996 по червень 2002 року. З 182 хворих з ГП були оперовані 65 (35,7%) хворих. У 54 (29,7%) хворих оперативне втручання було проведено за нагальними показниками, ранні операції проводились у 7 (3,8%) хворих, а 4 (2,2%) хворих були оперовані в плановому порядку. Нами була виділена контрольна група (131 хворий) в період з 1996 по 2000 рр включно, де летальність серед оперованих хворих склала 47,4%. Нами була модифікована схема обстеження хворих ГП, яка полягає в слідуючому: Обовязкові лабораторні дослідження: Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі; цукор крові; амілаза сечі; група крові, резус-фактор; біохімічний аналіз крові (залишковий азот, сечовина, креатинін, електроліти, загальний білок, білірубін, АЛТ, АСТ); С-реактивний білок (в кількісних одиницях); коагулограма; антибіотикограма; біохімічний, бактеріологічний, цитологічний аналіз ексудату з плевральної та черевної порожнин (якщо проводилась плевральна пункція або лапароцентез);Результати проведених досліджень свідчать про те, що інтенсивність змін рівнів кальцитоніну (КТ) та кальцію (Са ) сироватки крові у хворих на ГП були слідуючі (таблиця 1). Аналіз отриманих даних показав, що у хворих з гострим набряковим панкреатитом було значне зниження рівня КТ до 3пг/мл (а в середньому до 4,5 пг/мл), що приводило до підвищення рівня Са сироватки крові до (3,05 ммоль/л) - гіперкальціємії (Р <0,05). Так, середній рівень КТ був значно вище, ніж у хворих з неінфікованим панкреонекрозом (НІП), при дослідженні яких виявлені нормальні або дещо підвищені показники. В післяопераційному періоді рівень КТ на 3 добу залишався значно високим, аж до 5-ї доби з послідуючим зниженням до субнормальних або нормальних цифр на 8-му добу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ