Визначення порушень в схемах обліку електроенергії, аналіз навантаження мережі та оцінка розміру фактичного споживання енергії. Методи обробки непрямих, сукупних та сумісних вимірювань. Оцінка невизначеності результату. Правила оформлення результату.
Курсова робота Сучасні методи та засоби вимірювання Вступ Мета роботи - надати магістрам-електротехнікам методики вирішення як вузькоспецилізованих, але важливих для нашого часу, задач електроенергетики так і науково-дослідницьких питань, що вимагають ретельної, прискіпливої обробки результатів досліджень. Саме тому зміст роботи складається, по-перше, з питань визначення порушень в схемах обліку електроенергії, аналізу навантаження мережі та оцінка розміру фактичного споживання енергії, а, по-друге, в ній розглядаються методи обробки непрямих, сукупних та сумісних вимірювань, тобто, оцінюється невизначеність результату. Наприклад, якщо номер залікової книжки 00375, то перша цифра варіанту - «5», а друга цифра варіанту - «7». Рисунки та таблиці виконуються за допомогою креслярських приладів або комп’ютера. Загальні визначення Види вимірювань Вимірювання - це знахождення значення фізичної величини експериментальним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів та представлення цих значень в прийнятих одиницях. Якщо для знаходження значення величини використовують формулу, що з’єднує цю величину з другими, значення яких знаходять за допомогою будь-яких видів вимірювань, то такі вимірювання називають непрямими. Для цього одночасно виконують декілька вимірювань цих величин, а потім обробкою отриманих результатів находять коефіцієнти рівняння, яке поєднує величини, що вимірюються. Наприклад, визначення залежності опору провідника від температуры t де А, В, С - коефіцієнти, які находять шляхом математичної обробки після декількох вимірювань опору Rt при різних температурах. Вимірювання однієї и тієї же величини, викононаних в одних і тих же умовах не більше трьох раз називають одноразовими вимірюваннями. Похибки вимірювань При вимірюваннях, в зв’язку з недоліком наших знань про об’єкт, неточності засобів вимірювань та безперервному впливу різних зовнішних факторів як на розмір величини, так і на процес вимірювання, неминуче виникають похибки, які визивають відхилення отриманого результату від істиного значення величини. Абсолютна похибка Д визначається як різниця між значенями фізичної величини - виміряним А і дійсним . Систематичні складові похибки аналізуються оператором, який виконує вимірювання. Підсумовування складових похибок Якщо похибка результату вимірювання має декілька систематичних складових, то сумарна похибка Дс визначається в залежності від кількості і цих складових ? і згідно правил: - якщо кількість і складових не перевишує трьох, тобто і ? 3, то підсумовування здійснюється арифметично ; - якщо i > 3, то, вибравши надійну ймовірність Рд = 0.9 або 0.95 (більш передбачлива), підсумовування виконують по формулі , де коефіцієнт m = 0.95 при Рд =0.9, m = 1.11 при Рд=0.95 Якщо складові похибки представлені систематичною Д с та випадковою складовими, то похибка результату вимірювання знаходять згідно правил, встановленим ГОСТ 8.207-76 «Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений»: - якщо Д с 8 S( ), то випадковою складовою нехтують і приймають похибку результату вимірювання, яка дорівнює систематичній складовій похибки ; - якщо 0.8 S( ) ? Дс ? 8 S( ), то границю похибки результату вимірювання знаходять (по спрощеній методиці) за формулою . Тут К - коефіцієнт, який залежить від співвідношення випадкової та систематичної похибок (див. табл. Після обробки отримані: результат 220 V та похибка ± 10 V при надійній ймовірності 0,95. Вхідні дані розрахувати за формулою Х i = М N•bi.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
