Сучасні методи проведення аналізів якості питної води та їх вартість - Дипломная работа

Якість води визначається комплексом її хімічних, біологічних компонентів та фізичних властивостей, які зумовлюють придатність води для певних видів водокористування. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Актуальність роботи полягає в тому, що водопровідні системи населених пунктів України є кризовим, вони збудовані десятки років тому і характеризуються зношеністю та високою енерговитратністю, у звязку з чим постає проблема забезпеченості споживання якості питної води. Оскільки водоканали не досконало очищують воду, тому постає завдання доочиувати воду в промислових умовах - обробка води озоном, що покращує якість, а саме зменшує вміст хлору у воді, видаляє залізо, марганець та інші метали.Питне водопостачання України здійснюється за рахунок як поверхневих (70%) так і підземних джерел (30%).Вода з більшості підземних джерел не відповідає вимогам стандарту за такими показниками як залізо, марганець - супутній компонент заліза, жорсткість, хлориди, сульфати, загальна мінералізація, фтор, тощо. Більше половини міст (55%) з чисельністю населення понад 100 тис. чоловік через дефіцит потужностей забезпечуються водою за графіком, що в певній мірі сприяє бактеріальному забрудненню питної води. Законом України від 03.03.2005 №2455 затверджено Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 роки, яка спрямована на забезпечення населення питною водою нормативної якості і в достатній кількості з поступовим наближенням до стандартів Європейського Союзу, покращення на цій основі стану здоровя населення і навколишнього природного середовища, відновлення, охорону і раціональне використання джерел питного водопостачання [1]. З метою проведення гармонізації національних стандартів та інших нормативно-правових актів у сфері питної води та питного водопостачання до стандартів Європейського Союзу Мінжитлокомунгоспом розроблено проект ДСТ України «Вода питна. З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в Україні збудовано 1087 водосховищ загальним обємом понад 55 млрд. куб. метрів, 7 великих каналів довжиною близько 2000 кілометрів з подачею на них понад 1000 куб. метрів води за секунду, 10 великих водоводів великого діаметру, по яких вода надходить у маловодні регіони України [4].При відборі проб з свердловин необхідно виключити вплив на хімічний склад металу труб, що є сильним відновлювачем, що забезпечується прокачуванням декількох обємів води в стовбурі свердловини перед відбором. Кількість і періодичність проб води в місцях водовідбору, що відбираються для лабораторних досліджень з гідрологічних і гідрохімічних показників, визначається типом джерел води, категорією пункту контролю і видом програми контролю, згідно з САНПИН 2.1.4.1074-01 та ГОСТ 17.1.3.07-82. Враховуючи особливу важливість для здоровя населення якості питної води Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ) розробляє базові нормативи якості води, які видаються у вигляді “Керівництва по контролю якості питної води”. Концентрація визначуваної речовини у воді дорівнює концентрації стандартного розчину, з кольором якого збігається колір проби води. Розрізняють такі бактеріологічні показники якості води: ЗМЧ - загальна кількість сапрофітних бактерій в 1 см3 води; цей показник називають також загальним мікробним числом;Повна схема очищення питної води муніципальними водоканалами в Україні виглядає наступним чином: відстоювання води, коагуляція (звязування та осадження домішок) сульфатом алюмінію або іншими коагулянтами, пропускання через пісок із зворотною промивкою, обробка ультрафіолетовими лампами для знищення мікроорганізмів, хлорування для запобігання подальшого мікробіологічного зараження води, яка по трубах проходить від станцій водоочищення до наших квартир. Деякі станції очистки води використовують скорочену схему - або без відстоювання, або без коагуляції, або без піщаних фільтрів, або без ультрафіолету. Наявність хлору у воді сприяє утворенню хлорамінів, що викликають проблеми запаху і смаку. Відзначимо, що вода вважається питною, що відповідає вимогам САНПІН, якщо вміст у ній тих чи інших забруднень не перевищує встановлених гранично допустимих концентрацій (ГДК). Навіть якщо допустити, що вода, що пройшла обробку на очисних підприємствах, відповідає вимогам САНПІН і придатна для пиття, то, як тільки вона вступає у розподільну водопровідну мережу, вона піддається вторинного забруднення: зваженими частинками - звідси каламутність, колоїдними седіненіямі заліза - звідси кольоровість, хлором, хлорорганікою, хлораміну, залізоокисний бактеріями - звідси запах і присмак.В даній курсовій роботі розглянуто проблему запезпечення належної кількості та якості води, що є однією з найбільш важливих і має глобальне значення. Стан водних джерел за якістю води не відповідає нормативним вимогам.