Сучасні методи профілактики розвитку прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією - Автореферат

Донецький національний медичний університет ім. Горького Науково-дослідний інститут медичних проблем сімї Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Чайка Володимир Кирилович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Потапов Валентин Олександрович, доктор медичних наук, професор Діденко Людмила Василівна, Захист відбудеться 19 листопада 2008 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім.Все це зумовлює постійне зростання інтересу фундаментальної та клінічної медицини до питань епідеміології, патофізіології, прогнозування, профілактики та лікування гіпертензивних розладів у вагітних взагалі та прееклампсії зокрема. Таким чином, продовження наукового пошуку щодо питань визначення факторів ризику розвитку прееклампсії у вагітних, а також встановлення ефективності нових лікувально-профілактичних підходів з використанням озонотерапії є цілком обґрунтованим, оскільки розкриває нові перспективи диференційованого підходу до тактики ведення пацієнток з високим ризиком ПЕ та дозволить поліпшити завершення вагітності й сприятиме оздоровленню популяції. Мета дослідження: знизити частоту прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією на підставі розробки методів прогнозування та профілактики її розвитку. Завдання дослідження: За допомогою ретроспективного аналізу вивчити частоту прееклампсії, особливості перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у вагітних з гіпертензивними розладами. Включення озонотерапії до комплексу лікувально-профілактичних заходів у вагітних з ризиком розвитку прееклампсії дозволило в 1,8 рази знизити загальну частоту її розвитку, в 3-5 разів частоту ускладнень вагітності та пологів, а саме: порушення матково-плацентарного кровотоку, загрози переривання вагітності, затримки росту та дистресу плода, передчасних і патологічних пологів, кесаревого розтину та в 1,5-4 рази неонатальних ускладнень.В результаті спостереження за вагітними основної групи було встановлено, що прееклампсія розвинулася у 28 (29,5 %) жінок, вони склали підгрупу О I, інші 67 (70,5 %) вагітних без прееклампсії увійшли до підгрупи О ІІ. Критеріями включення пацієнток до основної групи дослідження були: 1) наявність одного із варіантів АГ (гіпертонічної хвороби I-II стадії, АГ на тлі патологічних станів, що супроводжуються вегето-судинною дисфункцією, та/або епізодів АГ в анамнезі, наприклад, під час минулих вагітностей внаслідок прееклампсії); 2) відсутність гіпертонічної хвороби III стадії та симптоматичних АГ; 3) ІІ триместр вагітності; 4) відсутність клінічних проявів прееклампсії. На третьому етапі був проведений аналіз факторів ризику розвитку прееклампсії за даними проспективного спостереження за вагітними основної групи, побудована математична модель прогнозування розвитку прееклампсії та на її підставі створена шкала ризику, придатна для клінічного використання. В результаті проведення ретроспективного аналізу було встановлено, що прееклампсія розвинулась у 287 з 1978 (14,5 %) відібраних жінок, при цьому більше ніж в половині випадків (у 151 вагітної, що склало 52,6 %) вона розвинулась на фоні АГ, яка була представлена наступними варіантами: хронічним (гіпертонічна хвороба І-ІІ ступеня - 23,2 %), інтермітуючим (АГ на тлі соматоформних розладів вегетативної нервової системи - 18,6 %), транзиторним (перенесені в минулому епізоди АГ, які переважно асоціювалися із попередніми вагітностями, - 29,1 %), а також їхніми поєднаннями - 29,1 %. Встановлено, що у пацієнток з прееклампсією і у жінок без прееклампсії наявність АГ вірогідно підвищувала частоту низької маси плода при народженні (менше 2500 г), однак у вагітних із прееклампсією на фоні АГ більш часто спостерігалися несприятливі неонатальні показники: низька маса тіла і довжина, і більш низькі оцінки за шкалою Апгар на 1 і 5-й хвилинах.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці науково обґрунтованих прогностичних та лікувально-профілактичних заходів, впровадження яких сприяє зниженню частоти розвитку прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією. У жінок з прееклампсією на фоні артеріальної гіпертензії частіше, ніж без неї, спостерігається: порушення матково-плацентарного кровотоку - в 1,4 рази; загроза переривання вагітності і дистрес плода - в 1,6 рази; затримка росту плода - в 1,7 рази; патологічні пологи та кесаревий розтин - в 1,5 рази.

Основний зміст роботи