Сучасні методи медичної візуалізації доброякісних пухлин, пухлиноподібних утворень яєчника та захворювань, які їх імітують - Автореферат

Сучасні методи медичної візуалізації доброякісних пухлин, пухлиноподібних утворень яєчника та захворювань, які їх імітуютьСучасний етап розвитку медицини характеризується широким впровадженням у клінічну практику все більш складних інструментальних методів дослідження, які не тільки істотно полегшують і обєктивізують діагностику, але і змінюють в ряді випадків уявлення про особливості того або іншого захворювання (Синицин В.Е., 1995; Солопова А.Г., 1991; Терновій С.К., 1998). Незважаючи на велике число методів дослідження, які застосовуються у гінекології, продовжується пошук нових шляхів вивчення внутрішніх статевих органів, причому велика увага приділяється таким критеріям, як неінвазивність, безпека і висока інформативність. З 1981 р. в арсеналі діагностичних засобів сучасної медицини зявився принципово новий неінвазивний метод дослідження - томографія, заснована на явищі ядерно-магнітного резонансу (МР-томографія). Ряд особливостей МР-томографії - неінвазивність, нешкідливість, широка варіабельність площин зображення, можливість якісної характеристики стану тканин та інші - представляються перспективними для використання її в дослідженнях внутрішніх статевих органів (Беленков Ю.Н. та співавт., 1984). На даний момент, на думку авторів, які займаються цією проблемою (Donold, Chrican, 1999), не визначене місце МР-томографії в дослідженні внутрішніх статевих органів при різноманітних захворюваннях, її діагностичні можливості, відсутня загальноприйнята методика її проведення.Дослідження виконані в 1999-2002 р. Для вирішення поставлених задач нами обстежено 124 пацієнтки з обємними утвореннями яєчників, які ретроспективно, з урахуванням морфологічної структури утворення були розподілені на три клінічні групи. Першу клінічну групу склали 65 (52,4%) пацієнток з пухлиноподібними утвореннями яєчників: 22 (17,8%) жінки з фолікулярними кістами, 20 жінок (16,1%) - з кістами жовтого тіла, у 18 (14,5%) - виявлені параоваріальні кісти, кістозну дегенерацію яєчників діагностовано у 3 (2,4%) пацієнток, склерокістозні яєчники - у 2 (1,6%) хворих. 16 жінок (12,9%), захворювання яких імітують пухлину яєчників, були обєднані в III групу: запальні захворювання придатків матки діагностовано у 9 (7,3%) жінок, міома матки - у 4 (3,2%) жінок, спайковий процес у малому тазі - у 2 (1,6%) пацієнток, двостороння за очеревинна плексіформна нейрофіброма малого таза - у 1 (0,8%) хворої. На першому етапі обстеження для виключення патології ендометрію 11 (16,9%) пацієнткам I клінічної групи, 3 (6,9%) хворим II групи і 2 (12,5%) жінкам III клінічної групи на фоні маткової кровотечі було зроблено операцію - вишкрібання матки. Жінок, які не народжували, в I клінічній групі було 7 (10,8%), з них первинною безплідністю страждала 1 (1,5%), вторинною - 2 (3,0%) жінки з цієї групи, у II групі жінок, які не родили, було 3 (7%), з них вторинною безплідністю страждала 1 (2,3%) пацієнтка, у III клінічній групі пологів в анамнезі не відзначали 5 (31,2%) жінок, з них первинною безплідністю страждали 2 (12,5%), вторинною - 1 (6,25%) жінка.Диференціальна діагностика обємних утворень яєчників складна, тому що характер скарг у цих хворих неспецифічний, а гінекологічне дослідження не завжди дозволяє вирішити діагностичні сумніви, тому й процент розходження діагнозів залишається надто високим. Доказано, що ультразвукове дослідження, як найбільш розповсюджене, повинно бути скринінг-методом для виявлення обємних утворень яєчників і обовязковим етапом алгоритму обстеження даної групи. Встановлено, що для поліпшення якості диференційної діагностики обємних утворень яєчників необхідно використовувати магнітно-резонансну томографію, що дозволяє з більшою частотою імовірності визначити морфологічну структуру утворення, що є вирішальним у виборі тактики і методу лікування. При диференціальній діагностиці «істинних» пухлин яєчників тубооваріальних пухлин, а також таких ретенційних утворень, як кісти жовтого тіла, набуває вирішального значення магнітно-резонансна томографія. Використання кількісних параметрів: часу релаксації (Т2), протонної щільності (РР), показника інтенсивності сигналу (ПС) підвищує діагностичні можливості МРТ, дозволяє припустити морфологічну природу, як доброякісних, так і непухлинних утворень яєчників, що впливає на тактику лікування хворих і визначає обсяг майбутньої операції та підтверджується гістологічним дослідженням.

Основний зміст роботи