Сучасні комп’ютерні технології у дослідженні музичної культури - Автореферат

Національна музична академія України імені П.І.Роботу виконано в Київському національному університеті культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України. Нежданової Міністерства культури і туризму України, доктор мистецтвознавства, професор Терещенко Алла Костянтинівна, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Запропонована концепція, базуючись на зовнішній закономірній аналогії, насамперед, містить глибинний механізм регуляції процесів, які формують як розвиток культури, так і процеси природні, процеси художнього мислення та композиційні засади окремого твору мистецтва. Відповідно до цього евристичні процеси в музичних компютерних програмах подано в системному викладі, з панорамним висвітленням сфер застосування методів штучного інтелекту в проекції дослідження музичної творчості, які реалізовані в особливостях застосування фреймових структур в аналітичному дослідженні музичних творів, “марковських процесах” у компютерному синтезі та аналізі музичних текстів. В исследовании художественной (музыкальной) культуры качественно новый подход проявился в том, что она стала рассматриваться как текст, определенным образом организованная и структурированная информация, которая составляет алфавит “опорных” элементов, комбинаторно представленных в метаязыковых структурах кодов культуры, ее “порождающей грамматики”.За принципової відмінності іманентної організації математичної “мови” та “мови” культури відбуваються процеси їх конструктивної взаємодії в плані побудови основ метамовного опису. Інтенсивний розвиток компютерних технологій третього тисячоліття значно розширив межі нематематичних проблем, які передбачають відпрацювання алгоритму для вирішення поставленої задачі та розробки моделі на рівні інформаційних процесів, повязаних з творчою діяльністю (синтез і аналіз художніх, зокрема музичних текстів). Процес створення моделі наближено відтворює дослідження з відповідним урахуванням характерних та специфічних властивостей у вигляді логічних, кореляційних, а також теоретико-інформаційних та ймовірнісно-статистичних закономірностей. Шенноном для рішення технічних задач, стали продуктивно використовувати, окрім біології, в генетиці - для розшифровування кодів спадкоємної інформації, в психології, лінгвістиці, а також у дослідженні явищ культури, а саме “мови” культури. Матеріалом дослідження слугували: системи алгоритмічної музики - FRACTMUS, PATCHWORK, OPENMUSIC; секвенсери - Cakewalk Pro Audio, Cakewalk Express Gold, Cubase, Logic Audio Platinum, Digital Orchestrator Pro та Fruity Loops Pro; запис та цифрова обробка звуку - Sound Forge 4.5, WAVELAB, Cool Edit Pro, Samplitude; аранжування - ACID PRO; багатоканальне зведення звукового матеріалу - Nuendo; plug-ins - модулі - Cakewalk Audio FX; програмні емулятори синтезаторів та звукових модулів - GIGASAMPLER, REBIRTH RB338; віртуальні синтезатори - Audio Architect, Reaktor - Classic 2 - VCO.ens, GIGASTUDIO, Reason v1.0; віртуальний семплер - SAW Pro; навчальні (експертні) - “Music Lessons”, “Piano Professor”, Midisoft Play Piano, The Christmas Pianist, The New Orleans Pianist, The Gospel Pianist, The Jazz Pianist, The Ragtime Pianist, The Childrens Pianist та The Latin Pianist, Claire, Miracle Piano Teaching System, Music Mentor, The Orchestra, Singing Tutor v.4.0, “Carry-А-Tune”; навчальні (неекспертні) - Keyboard Basics, MIBAC Music Lessons, Jazz Guitarist The Jazz Pianist, The Pianist, The Musical World of Professor Piccolo, Composer Quest, Musical Instruments, Guitar Teacher, Key Note Music Drills, Chord Wizard та Super Guitar Chord Finder (version 5.0), Cakewalk In Concert; евристична - Style Enhancer.“структуралістичні концепції в дослідженні феномену культури” - репрезентує авторську концепцію загальних структурологічних підходів, основану на бінарній відповідності - функціонуванні культурних, художніх (зокрема музичних) феноменів з принципами дії компютерних систем в контексті дослідницької бази теорії кодування інформації, теорії множин та алгебри логіки. “Імя” виявляє себе як кодова одиниця в архаїчних текстах ведійської культури; у шумерських та вавілонських культурологічних уявленнях, які ототожнюють “імя” з живою істотою, актом її створення. Використання мови алгоритмів дозволяє “дешифрувати” закономірності, логічні принципи процесів мислення, оскільки мова алгоритмів притаманна як точним наукам, так і гуманітарним галузям знань - філософії, літературі, музиці, живопису. При створенні художнього тексту (поетичного твору, прози, твору живопису, музичного твору) закодовану інформацію в інформаційній системі мозку автор твору мистецтва використовує у вигляді апперцепційних кодів памяті, що, в свою чергу, утворює подальші рекурентні кодові послідовності в нових комбінаціях у реципієнта.

2. Основний зміст