Сучасні деревооброблювані технології - Магистерская работа

ТЕМА СУЧАСНІ ДЕРЕВООБРОБЛЮВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВСТУП Виробництво Стружкових плит (СП) найбільш прогресивна галузь деревообробної промисловості. Виробництво плит виникло і почало розвиватися у економією та з використанням малоцінної низькоякісної деревини замість пиломатеріалів, а також відходів деревини на підприємствах. Важливою задачею плитного виробництва, являється розширення асортименту продукції. Наприклад, зниження токсичності полімерів, шляхом зміни відношення вихідних компонентів при отриманні призводить до зниження водостійкості, міцності матеріалів в процесі застосування, а також до збільшення витрат в’яжучого при спробі залишити на відповідному рівні фізико-механічні властивості стружкових плит. Карбамідні полімери із своїми позитивними якостями, такими як дешевизна та доступність вихідної сировини, легкість отримання та переробка, світлостійкість, стійкість до дії мікроорганізмів, мають багато недоліків в першу чергу малу стабільність розчинів смол при зберіганні, високу токсичність, низьку водостійкість, термо- та теплостійкість, високу крихкість полімеру в затверділому стані. Дана магістерська робота присвячена проблемі направленої на пошук шляхів щодо зниження токсичності СП плит, як одного з основних складових деревинних матеріалів і виробів. Об’єктом дослідження в даній роботі є науково обґрунтована необхідність хімічної модифікації полімерів, шляхом додавання отверджувача, як найбільш ефективного і простого в практичному використанні. В роботі було досліджено ефективність карбамідоформальдегідної смоли, як з хлористим амонієм так із впровадженим персульфатом амонію. В результаті досліджень, впровадження отверджувача були отримані зразки і отримано значно менший вміст вільного формальдегіду. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 1.1 Основні закономірності утворення стружкових плит та характеристика клеїв для виготовлення СП плит Розгляд структури стружкової плити та явищ її утворення свідчить, що фізико-хімічний процес відбувається в досить складних умовах, який залежить від багатьох факторів, що визначають властивості готового матеріалу. Умови утворення полімеру і його взаємодія з деревиною зовнішніх та внутрішніх шарів плит різні: в той час як зовнішні шари мають температуру, близьку до температури нагрівних плит пресу, середина клейової композиції нагрівається поступово до 100-105 0С, при цьому вологість її збільшується[1]. Тривалий час у виробництві виготовлялись наступні марки карбамідних смол: УКС-Б, УХС-Л, КС-68А, КС-М, та ряд інших серед яких: КФ-МТС-10 та КФ-МТС-15 тощо [2]. Відомо, що вміст вільного формальдегіду в смолі визначається мольним відношенням карбаміду та формальдегіду, отриманих із синтезу, а також умов проведення процесу. В роботі [6] аналізуються найбільш вірогідні джерела виділення вільного формальдегіду із карбамідних полімерів і матеріалів на їх основі при різних умовах та вказується, що основним джерелом вільного формальдегіду являються метилольні групи, формальдегід, який не ввійшов в реакцію. Вони частково, встановили, що час затвердіння різко знижується з підвищенням температури від 170 до 1800С, і складає 10-45 с. 1.4 Механізм затвердіння карбамідоформальдегідних клеїв ( в присутності персульфату та хлористого амонію) Із органічних компонентів в Радянському союзі на підприємствах по випуску СП плит найбільшого розповсюдження знайшли карбамідні смоли. Модифікація властивостей в’яжучого, які до сьогодні не застосовують на підприємстві ВАТ «Аверс» для виготовлення яких додається хлористий амоній, як отверджувач, яких заборонений в інших країнах тому, являється канцерогенною речовиною. Визначення сухого залишку карбамідоформальдегідної смоли На підприємстві ВАТ «Аверс» визначення сухого залишку перевіряють за допомогою рефрактометра.