Сучасні аспекти патогенезу та лікування захворювань легень у новонароджених дітей - Автореферат

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології академії медичних наук УкраїниРоботу виконано у Львівському державному медичному університеті ім. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Ткаченко Світлана Кузьмівна, Львівський державний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Шунько Єлизавета Євгенівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. доктор медичних наук, професор Набухотний Терентій Кирилович, Українська військово-медична академія МЗС України, професор кафедри військової загальної практики - сімейної медицини. Захист дисертації відбудеться “27” червня 2002 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Незважаючи на стрімкий розвиток і значні досягнення сучасних неонатології і перинатології, дихальна недостатність (ДН), спричинена гострими захворюваннями легень, упродовж кількох останніх десятиліть залишається провідною причиною смерті не лише новонароджених, але і загалом дітей першого року життя (О.Г.Суліма, Н.Г.Гойда, 1995; K.Lee та співавт., 1999; Є.Є.Шунько, С.П.Катоніна, 2001; Г.М.Дементьева та співавт., 2001). Частота цих захворювань останніми роками має тенденцію до зростання (Н.Н.Ваганов, 1998; F.F.Rubalteli та співавт., 1998; Е.Г.Сулима, Н.М.Пясецкая, 1999), а респіраторний дистрес-синдром (РДС), який виникає, насамперед, у передчасно народжених немовлят, вважається найважливішою проблемою (K.Lee та співавт., 1999; B.Guyer та співавт., 1999; Н.М.Пясецкая та співавт., 2001). Мета дослідження - удосконалити й оптимізувати систему подання медичної допомоги новонародженим з гострими захворюваннями легень шляхом розробки нових підходів до профілактики і лікування ДН на підставі комплексного дослідження провідних ланок патогенезу легеневого ураження. Вивчити ефективність різних методів лікування ДН у новонароджених на різних етапах подання їм медичної допомоги, включаючи методику самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ), стандартну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), використання сурфактанту тощо. Виявлено найважливіші тенденції у динаміці показників захворюваності і смертності останніх років; вивчено поширеність найважливіших нозологічних форм, вірогідні фактори ризику розвитку цих захворювань загалом і РДС зокрема у немовлят різного гестаційного віку; сучасні особливості клінічного перебігу, а також чинники, які найістотніше впливають на результати лікування новонароджених з цією патологією загалом і дітей з дуже малою масою тіла зокрема.Немовлята лікувались у відділенні патології недоношених новонароджених дітей з регіональним блоком інтенсивної терапії новонароджених Львівської обласної клінічної лікарні з 1.01.1995 р. по 31.12.2000 р. Усі діти були розподілені на 2 групи залежно від наявності первинних захворювань легень. Ефективність вентиляційної функції легень визначали за допомогою двох функціональних показників: 1) індексу ефективності вентиляції (ІЕВ), який розраховували за формулою: ІЕВ = 3800 : [(МТВ-ПТНВ) х ЧВ х PACO2], де МТВ - максимальний тиск на вдиху у мм рт. ст., ПТНВ - позитивний тиск наприкінці видиху у мм рт. ст., ЧВ - частота штучної вентиляції легень за хвилину; 2) індексу вентиляції (ІВ), який розраховували за формулою: ІВ = СТДШ х ЧВ, де СТДШ - середній тиск у дихальних шляхах у см водн. ст., ЧВ - частота штучної вентиляції легень за хвилину). В епідеміологічних дослідженнях використовували дані офіційної державної статистичної звітності (форма 21) щодо захворюваності та виживання новонароджених з гострими захворюваннями легень і дуже малою масою при народженні в пологових будинках області. Таку відмінність можна повязати зі значно меншою частотою профілактичного допологового призначення стероїдів (9,13% матерів наших новонароджених з гострими захворюваннями легень і 71,4% в Італії відповідно до даних F.Rubaltelli та співавт., 1998), меншою частотою кесарських розтинів, обмеженим використанням препаратів екзогенного сурфактанту (16,46% у нас і 56,7% за даними F.Rubaltelli та співавт., 1998), меншою частотою кесарських розтинів, обмеженим використанням препаратів екзогенного сурфактанту (14,72% проти 56,7% відповідно до даних F.Rubaltelli та співавт., 1998), вищою частотою супутньої асфіксії і важчим перебігом ускладнень. У дітей з різною важкістю легеневого ураження були виявлені вірогідні відмінності за рівнем системного ППОЛ (68,81 ± 34,11 мкмоль МДА/мл проти 82,42 ± 38,42 мкмоль МДА/мл; р<0,05), вмістом СК (433,17 ± 262,55 мкмоль/л проти 567,17 ± 292,64 мкмоль/л; р<0,05), непрямого білірубіну (63,25 ± 29,44 мкмоль/л проти 80,61 ± 43,49 мкмоль/л; р<0,05) і загального заліза (15,88 (95% конфіденційний інтервал - 12,66-19,11) мкмоль/л проти 22,098 (16,18-28,01) мкмоль/л; р<0,05) у сироватці крові в перші дві доби після народження, а також за вмістом ГПЛ у крові (6,39 ± 1,9 ум. од.

. Основний зміст роботи