Сучасні аспекти патогенетично обумовленої профілактики прееклампсії - Статья

Сучасні аспекти патогенетично обумовленої профілактики прееклампсіїМета - оцінити клінічну ефективність профілактичної терапії у вагітних високого ризику розвитку прееклампсії. У порівняльному дослідженні щодо ефективності превентивної терапії взяли участь 110 вагітних із децидуальною васкулопатіею на фоні ендотеліальної дисфункції високого ризику розвитку прееклампсії. Досліджено клінічну ефективність препаратів, що містять 75 мг ацетилсаліцилової кислоти та L-аргінін. Використання превентивного лікування (L-аргінін та ацетилсаліцилової кислоти) з 12 тижнів вагітності для профілактики прееклампсії у вагітних високого ризику сприяло достовірному зниженню показників перинатальних втрат, зменшенню кількості випадків ранньої та тяжкої прееклампсії, передчасних пологів, аномалій розвитку та локалізації плаценти, випадків асфіксії новонародженого, перинатальних уражень центральної нервової системи і внутрішньошлуночкових крововиливів. Доведено клінічну ефективність вищезазначеної терапії у вагітних жінок високого ризику розвитку прееклампсії.Прееклампсія підвищує ризик небажаного наслідку вагітності не тільки для матері, але й для плода. Однак ефективна профілактика полягає у проведенні відповідного спостереження і дослідження вагітних групи високого ризику розвитку прееклампсії, що разом із необхідним лікуванням буде сприяти зниженню ризику розвитку прееклампсії [18]. До основної групи увійшли 66 вагітних високого ризику розвитку прееклампсії з клінічно маніфестованою гестаційною патологією (децидуальною васкулопатією), які отримували запропоновані нами препарати для профілактики перинатальної патології, з них 32 вагітні, що отримували АСК, увійшли в І підгрупу та 34 вагітні, які використовували L-аргінін, - у ІІ підгрупу. Ця динаміка залишалася незмінною в жінок різних груп ризику розвитку прееклампсії, але більш переконливі дані отримані у вагітних із високим ризиком (помірний ризик: 26 досліджень, 28 629 жінок; ВР 0,86; 95% ДІ 0,78-0,94; високий ризик: 18 досліджень, 4 121 жінка; ВР 0,75; 95% ДІ 0,66-0,85). Статистично значущі відмінності між групами не спостерігалися порівняно з іншими показниками: еклампсія (9 досліджень, 22 584 жінки; ВР 0,94; 95% ДІ 0,59-1,48); материнська смертність (3 дослідження, 12 709 жінок; ВР 2,57; 95% ДІ 0,39-17,06); відшарування плаценти (16 досліджень, 24 982 жінки; ВР 1,10; 95% ДІ 0,89-1,37); перинатальна смертність (15 досліджень, 16 550 жінок; ВР 0,89; 95% ДІ 0,74-1,08); госпіталізація новонароджених у палатах інтенсивної терапії (15 досліджень, 28 298 жінок; ВР 0,95, 95% ДІ 0,90-1,01).Так, виявлено зменшення показників перинатальних втрат (ВР 0,47; 95% ДІ 0,24-0,91; р=0,03), клінічних проявів прееклампсії (ВР 0,39; 95% ДІ 0,23-0,66; р=0,005), розвитку передчасних пологів (ВР 0,3; 95% ДІ 0,13-0,69; р=0,005), виникнення аномалій розвитку та локалізації плаценти (ВР 0,41; 95% ДІ 0,22-0,73; р=0,003), випадків неонатальної асфіксії (ВР 0,25; 95% Ді 0,13-0,47; р<0,0001), наявності перинатальних уражень ЦНС (ВР 0,23; 95% ДІ 0,1-0,62; р=0,004), внутрішньошлуночкових крововиливів (ВР 0,32; 95% ДІ 0,1-0,89; р=0,03) порівняно з жінками, які отримували тільки базове лікування.