Сучасні аспекти клініко-патогенетичного перебігу атопічного дерматиту, психо-емоційного стану хворих та методи медикаментозної корекції - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Івано-Франківському національному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Буянова Олександра Василівна Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України зав. кафедрою дерматології та венерології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, доцент Денисенко Ольга Іванівна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, зав. кафедрою шкірних і венеричних хвороб з курсом фтизіатрії доктор медичних наук, професор Галникіна Світлана Олександрівна, Тернопільський державний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться 15 жовтня 2009 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.02 при Національному медичному університеті ім.Проблема етіології, патогенезу та лікування АД, торпідність його перебігу, збільшення захворюваності за останні роки, у т.ч. тяжких за перебігом клінічних форм захворювання, спонукає вчених постійно приділяти увагу вивченню даного дерматозу з метою подальшого вдосконалення існуючих та розробки нових методів лікування АД із врахуванням їх впливу на клінічні, мікробіологічні порушення та психологічні проблеми, що мають місце у хворих на АД (Степаненко В.І., 2004; Буянова О.В., 2005; Кубанова А.А., 2004). Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих на АД на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу дерматозу, динаміки психосоціальної адаптації, стану мікрофлори товстої кишки та динамічної рівноваги між компонентами мікробіоценозу кишечника пацієнтів, а також розробити та впровадити патогенетично обґрунтовані методи терапії даного дерматозу і скоротити кількість його рецидивів. Вивчити стан психосоціальної адаптації пацієнтів, що страждають на АД із використанням спеціально розроблених анкет, які включають визначення якості професійного і сімейного життя, дозвілля та інших аспектів побуту пацієнта до лікування на 30-й день та у віддалені терміни після лікування за традиційною та розробленою нами методикою. Вивчити стан мікрофлори товстого кишечника у хворих на АД (загальна кількість кишкової палички, кількість кишкової палички зі зміненими властивостями ферментів, кількість лактозонегативної кишкової палички, кількість лактобактерій та біфідобактерій, мікроорганізми, що утворюють гемоліз, умовно - патогенні мікроорганізми, гриби, гемолітичні та негемолітичні стафілококи, стрептококи) до лікування та на 30-й день після лікування за традиційною та розробленою нами методикою. Мікробіологічні - визначення у хворих на АД стану мікрофлори товстого кишечника (загальна кількість кишкової палички, кількість кишкової палички зі зміненими властивостями ферментів, кількість лактозонегативної кишкової палички, кількість лактобактерій та біфідобактерій, мікроорганізми, що утворюють гемоліз, умовно - патогенні мікроорганізми, гриби, гемолітичні та негемолітичні стафілококи, стрептококи) до лікування та на 30-й день після лікування за за традиційною та розробленою нами методикою.Під нашим спостереженням перебувало 150 осіб віком від 18 до 60 років, серед яких було 120 хворих на АД та 30 практично здорових осіб. I група - 60 хворих на АД, які отримали лікування за розробленою нами методикою з включенням препаратів Біфідумбактерин сухий, Лактобактерин сухий та Седасен. У хворих на АД проводили визначення кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника (КУО/г. фекалій) методом лабораторного дослідження фекалій (загальна кількість кишкової палички, кишкова паличка зі зміненими ферментативними властивостями, лактозонегативна кишкова паличка, види мікроорганізмів, що утворюють гемоліз, лактобактерії, біфідобактерії, УПМ - паличкові та кокові форми, стафілококи - гемолітичні, плазмокоагулюючі, стафілококи - не гемолітичні, епідермальні, коагулазонегативні, гриби роду Candida spp. та ін., стрептококи). Серед обстежених нами хворих на АД з еритематозно-сквамозною формою перебігу було 26 (21,6%) пацієнтів, еритематозно-сквамозною з ліхеніфікацією - 23 (19,2%) пацієнти, з прурігінозною - 22 (18,4%) та з ліхеноїдною - 49 (40,8%) хворих. За тяжкістю свербежу хворі на АД були розподілені наступним чином: у 69 (57,5%) пацієнтів був сильний свербіж, що порушував нічний сон; 43 (35,8%) хворих скаржилися на постійний або періодичний свербіж, що не порушував нічного сну, відзначалися помірні розчухи; у 8 (6,7%) пацієнтів спостерігався незначний епізодичний свербіж, поодинокі розчухи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ