Розробка способу оперативного лікування раку прямої кишки. Вивчення функціонального стану товстого кишечнику. Створення комплексу профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на зниження післяопераційних ускладнень при виконанні наданальної резекції.
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукГорького МОЗ України та комунальному клінічному лікувально-профілактичному закладі „Донецький обласний протипухлинний центр” МОЗ України. Науковий керівник: академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, Бондар Григорій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, старший науковий співробітник Колеснік Олена Олександрівна, ДУ „Національний інститут раку” МОЗ України, головний науковий співробітник відділення пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору; доктор медичних наук, професор Вінник Юрій Олексійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри онкологічної хірургії. Захист відбудеться 29.10.2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.06 у Донецькому національному медичному університеті ім.Однак при пухлинному ураженні проксимальної половини прямої кишки суттєвих змін у тактиці хірургічного лікування не спостерігається вже протягом більш ніж півстоліття, з часів Dixon, який розробив спосіб передньої (сьогодні - черезчеревної) резекції з формуванням низького колоректального анастомозу і довів альтернативну можливість її застосування замість черевно-промежинних екстирпацій. Черезчеревну резекцію багато хто сьогодні вважає кращим відновним способом оперативного втручання при пухлинному ураженні проксимальних відділів прямої кишки, хоча й не позбавленого суттєвих недоліків. Наслідком цього є той факт, що питома вага виконуваних планових черезчеревних (передніх) резекцій рідко перевищує 10% - 15% рівень, незважаючи на те, що частка проксимальних локалізацій ракових пухлин у прямій кишці досягає 50%. Все вищесказане свідчить про необхідність пошуку нового способу оперативного лікування раку проксимальних відділів прямої кишки, що дозволяє покращити безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування. На підставі безпосередніх, віддалених і функціональних результатів лікування довести ефективність розробленого способу субтотальної черевно-наданальної резекції з приводу раку проксимальних відділів прямої кишки.Можливість досягнення подібного результату ми побачили в техніці мобілізації сигмовидної і прямої кишки до мязів тазового дна, використовуваної при черевно-анальних резекціях, що дозволяє повністю видалити пряму кишку і сформувати ободовокишковий трансплантат для зведення на промежину. Для реалізації ідеї формування позачеревного наданального анастомозу в нашому випадку треба було довести можливість часткової мобілізації тазового дна (анального каналу) разом із прямою кишкою без порушення цілісності замикаючого апарату, що дозволило б евагінувати верхній край анального каналу на промежину з наступним формуванням на його рівні колоректального анастомозу. Відсікання дистальних волокон лонно-куприкового мяза від крижово-куприкових звязок або його розволокнення вглиб по задніх і бокових півколах прямої кишки й анального каналу до рівня нижнього краю куприка, розсічення анально-куприкової звязки дозволяло зберігати мязовий комплекс внутрішнього сфінктера, петлі лонно-прямокишкового мяза та глибокої порції зовнішнього сфінктера і надавало йому мобільність, що дало можливість евагінувати куксу прямої кишки не тільки разом з верхнім краєм, але й усім анальним каналом за анус. Ці експериментальні дослідження були покладені у розробку клінічного способу субтотальної черевно-наданальної резекції прямої кишки. Остаточними перевагами даних технічних рішень, крім наведених вище безпосередніх, є такі: збереження цілісності замикаючого апарату досягається пересіченням стінки прямої кишки вище рівня внутрішнього сфінктера, при цьому видаляється практично вся пряма кишка разом з параректальною клітковиною, що є важливим моментом досягнення радикалізму втручання; профілактика перерозтягнення сфінктерів, за рахунок зменшення товщини тканин, які поміщаються в анальний канал у результаті зсічення адвентиціально-мязового шару прямої кишки, що дозволяє також, у результаті скорочення сфінктерів, поміщати анастомоз над анальним каналом; анастомозування тільки слизових оболонок запобігає звуженню просвіту анастомозу і розвитку стенозу.У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та наукове вирішення актуального для сучасної медицини, зокрема онкології, завдання - розробка способу хірургічного лікування раку проксимального відділу прямої кишки, який дозволяє поліпшити безпосередні, віддалені і функціональні результати лікування хворих. Розроблений спосіб субтотальної черевно-наданальної резекції прямої кишки є анатомічно обґрунтованим для лікування раку проксимального відділу прямої кишки, який дозволяє видаляти практично усю пряму кишку, формувати позачеревний анастомоз і зберігати анатомічну цілісність замикаючого апарату.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
