Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейро-м’язової систем за умов йодної недостатності - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук СУБКЛІНІЧНИЙ ГІПОТИРЕОЗ: ОСОБЛИВОСТІ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ, ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ТА НЕЙРО-МЯЗОВОЇ СИСТЕМ ЗА УМОВ ЙОДНОЇ НЕДОСТАТНОСТІУспіхи у вивченні цієї проблеми значною мірою зумовлені впровадженням упродовж останніх десятиліть у клінічній практиці радіоімунологічних методів визначення в плазмі крові тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та рівня гормонів щитоподібної залози, що відкрило нову еру в діагностиці та лікуванні гіпотиреозу. Це дозволило не тільки вірогідно розмежувати підвищений, нормальний чи знижений рівні ТТГ у крові і тим самим верифікувати стани гіпо-, еу-та гіпертиреозу, але й діагностувати латентно перебігаючі порушення функції щитоподібної залози, а саме - субклінічний гіпотиреоз. Недаремно, у Міжнародній класифікації захворювань 10-го перегляду субклінічний гіпотиреоз виділено в окрему рубрику. Залишається дискусійним питання терапевтичного підходу при субклінічному гіпотиреозі: активно втручатися призначенням адекватних доз замісної терапії чи динамічно спостерігати за такими пацієнтами (Lazarus J., 1993, Fatourechi V.et al., 2003, Sgarbi J. et al., 2003). Таким чином, значна розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу визначає значущість і науково-практичну актуальність всебічного вивчення латентних порушень функціонального стану щитоподібної залози з метою пошуку ефективних шляхів для його лікування.Проведено також обстеження 53 пацієнтів з гіпотиреозом (у тому числі 14 хворих із субклінічним гіпотиреозом) з метою визначення ролі різних стадій захворювання як фактора ризику розвитку атеросклерозу. Параметри, які використовувались при дослідженні морфології лівого шлуночка: кінцевий діастолічний розмір (КДР), кінцевий систолічний розмір (КСР), товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП), товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ), маса лівого шлуночка, відкоригована щодо площі поверхні тіла. Діастолічну функцію лівого шлуночка характеризували: швидкість ранньодіастолічного потоку Е (см/с), швидкість потоку, зумовленого систолою передсердь А (см/с), коефіцієнт співвідношення швидкості ранньодіастолічного потоку до швидкості потоку, зумовленого систолою передсердь Е/А, період ізометричного розслаблення (мс). У 2D-режимі з парастернальної позиції за довгою віссю лівого шлуночка визначали кінцевий діастолічний розмір правого шлуночка (КДР ПШ, мм.), а у двокамерній верхівковій позиції здійснювали вимір довгої осі лівого шлуночка (L, мм.). Для більш повної характеристики геометрії стінок і порожнини лівого шлуночка розраховували співвідношення ТМШП до ТЗСЛШ, що характеризує симетричність гіпертрофії лівого шлуночка, і співвідношення КДР лівого шлуночка до L, що характеризує форму порожнини лівого шлуночка, а також відносну товщину стінки лівого шлуночка (ВТСЛШ).На основі клінічних, гормональних, біохімічних та функціональних досліджень встановлено частоту субклінічного гіпотиреозу серед населення за умов йодної недостатності, залежність показників ліпідного обміну від рівня ТТГ при цій патології, динаміку порушень стану серцево-судинної і нейро-мязової систем, а також розроблено і впроваджено поєднання медикаментозного і фізіотерапевтичного способів лікування субклінічного гіпотиреозу; У неорганізованій популяції чоловіків і жінок Карпатського регіону за умов йодної недостатності середньої тяжкості частота субклінічного гіпотиреозу становила 3,3% у низькогірному селі і 5,3% - у високогірному селі; При 10-річному спостереженні за динамікою й станом спонтанної еволюції субклінічного гіпотиреозу відзначено розвиток явного гіпотиреозу (у 32,4%), відсутність прогресування (у 53,8%) і нормалізацію функціонального стану щитоподібної залози (у 13,8% обстежених). При субклінічному гіпотиреозі показники вмісту холестерину та холестерину ЛПНЩ у крові вірогідно підвищуються паралельно до зростання рівня ТТГ.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ