Проблема політичного буття як одна із найважливіших ділянок філософсько-антропологічної рефлексії. Парадокс політичного буття. Онтологічна складова суб"єктності. Творення відносин індивідом як суть становлення його особистісного політичного буття.
При низкой оригинальности работы "Суб"єкт політичного буття: мета діяльності та ідеологічні тенденції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Субєкт політичного буття: мета діяльності та ідеологічні тенденціїХоч історія поняття значно ширше за владу і політику, однак останні становлять все ж стрижневу її основу, тому визначення, дане для субєкта історії суттєво стосується і субєкта політичного буття: «Найбільш загальне визначення субєкта буття, що визначає себе з самого себе» [17]. Недаремно в метафізиці Бог визначається як «саме буття» (ipsum esse) [9,211], а будь-яке інше буття як «буття-до-Бога». Буття, що тотожне саме собі та позбавлене становлення, Г.В.Ф.Гегель не розглядає, а домінанта становлення неявно передбачає субєктність. Якщо в колективному субєкті і володар, і підвладний, і все різноманіття їх буття та відносин творять тоталогічну (за В.Кизимою) [7] або автопоєзисну (за Н.Луманом) [22] єдність, то в парі володар-підвладний відбувається десубєктизація підвладного. Онтологічний «субєкт-без-дії» перетворюється на політичний «субєкт-без-цілі», який виконує дію, але не творить її.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
