Становлення та історичний розвиток концепцій предметного поля фольклористики. Межі понять "фольклор" і "фольклорний текст" із позицій структурно-семіотичного підходу. Категорії фольклору та його функціонально-процесуальні і текстові характеристики.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукРобота виконана на кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: ДУНАЄВСЬКА Лідія Францівна, доктор філологічних наук, професор доктор філологічних наук, професор КАЧКАН Володимир Атаназійович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри українознавства; Захист відбудеться 24 травня 2007 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Скомплікованість предметних полів філології, філософії, соціології є неминучою, адже філологія має на меті дослідити фольклорний текст як гармонійний цілісний - не лише власне філологічний - продукт архетипної памяті, емоції, думки, психологічних настанов людини як члена суспільства. Трактування фольклору як словесного виду творчості, обмеженого певними жанрами й текстами, що мають суспільну цінність, залишало тривалий час поза увагою проблеми специфіки художньої творчості у фольклорі, закони фольклорної свідомості. Модифікація традиційних форм фольклору змушує учених зосереджувати увагу на тих явищах культури, де складові уснопоетичної народної творчості постають в інноваційній формі. На наш погляд, існує потреба структурно-семіотичного підходу до творення нового понятійного простору, який охопив би всі рівні й співвідношення елементів фольклору і дійсності, враховуючи витоки і субєктно-функціональне призначення народнопоетичних жанрів, сюжетів, образів, а також досягнення нових наук, що виникли на межі XX-XXI століть (лінгвістика тексту, теорія мовленнєвих актів та мовної комунікації тощо). Основою для теоретичних узагальнень автора стали народнопоетичні тексти (фольклорні збірки Б.Грінченка, О. та Ф.Бодянських, П.Іванова, О.Малинки, П.Куліша, М.Номиса, Ганни Барвінок, П.Чубинського, М.Милорадовича, М.Грушевського, Я.Головацького, Б.Кирдана, Г.Довженок, М.Пазяка, В.Бойка, Л.Дунаєвської, М.Бочко, О.Таланчук) та архівні матеріали кафедри фольклористики, Центру фольклору та етнографії Інституту філології, а також записи з архіву автора; звичаєво-правові норми соціального співжиття українців (матеріали О.Левицького, П.Чубинського, Н.Василенка, В.Сергієвича, Ю.Гошка, В.Балушка); тексти святково-ігрової реальності українців, обрядів, ритуалів (збірки П.Чубинського, М.Костомарова, В.Милорадовича, Хв.Вовка, К.Грушевської, М.Брижко, Н.Заглади, Марка Грушевського, О.Воропая, Н.Гаврилюк, В.Борисенко та інших).
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
