Досліджується суб’єктивна сторона злочину щодо невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Мотиви і мета зазначених умисних діянь. Вироблення практичних рекомендацій правоохоронним органам із зазначеної проблеми.
При низкой оригинальности работы "Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.175 КК України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СУБЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.175 КК УКРАЇНИАктуальність цієї роботи зумовлена тим, що з’ясування суті субєктивної сторони складу досліджуваного нами злочину має важливе юридичне значення, адже вона дозволяє відмежувати злочинне діяння від незлочинного та склади злочинів, що мають аналогічні обєктивні ознаки, її зміст значно впливає на ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і субєкта злочину, а також на характер відповідальності, розмір покарання та на визначення можливості звільнення від кримінальної відповідальності. Так як, нашою метою є всебічне дослідження субєктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.175 КК України, то визначимо напрямки здійснення цієї частини дослідження: 1) з’ясувати теоретичні аспекти, котрі стосуються розкриття юридичних ознак субєктивної сторони досліджуваного складу злочину; 2) розкрити й обґрунтувати обовязкові та факультативні ознаки субєктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.175 КК України; 3) здійснити аналіз наукових праць, кримінально-правових видань, а також результатів анкетувань та судової практики у досліджуваній частині; 4) сформулювати висновки, в яких врахувати результати вищезазначеного тут. Він також зазначав, що точка зору, яка обґрунтовує тезу про те, що субєктивна сторона не вичерпується виною, а включає в себе поряд з виною мотив і мету злочину, заснована на змішувані субєктивної сторони злочину (вини) і ознак складу злочину, що характеризують цю субєктивну сторону (умисел, необережність, мотив, мету, афект, завідомість тощо), а також на змішувані понять змісту і форми вини [25, с. Рарог, така позиція вищезазначених вчених обумовлена тим, що в досудовому слідстві та судовій практиці термін «вина» застосовується у двох значеннях: у першому, якщо в науці кримінального права поняття вини означає наявність у вчиненому діянні умислу або необережності, то на практиці говорять про вину як про доведення самого факту вчинення злочину конкретною особою; у другому, ототожнення вини із фактом вчинення злочину позбавляє її конкретної визначеності як юридичної ознаки складу злочину [26, с. Підтвердженням тому, що вчинення злочину, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.175 КК України, який належить за конструкцією обєктивної сторони до злочинів з формальним складом, можливе лише з прямим умислом, свідчить і проведене нами анкетування, а саме: 1) експертне опитування працівників правоохоронних органів, прокуратури, суддів, захисників та представників особи (89% із 300 опитаних вказали на прямий умисел вчинення цих злочинів, інші 11% вказали на непрямий умисел); 2) експертне опитування студентів юридичних спеціальностей старших курсів (86% із 300 опитаних вказали на прямий умисел вчинення цих злочинів, інші 14% вказали на непрямий умисел).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
