Суб’єктивна модальність у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі: семантичний і структурний аспекти - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Долгополова Лілія Анатоліївна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької мови і перекладу, завідувач кафедри Захист відбудеться "1" червня 2011 р. о 12:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, м. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул.У дисертаційному дослідженні вивчаються мовні і текстові засоби вираження субєктивної модальності у семантичному і структурному аспектах із залученням основного принципу функціональної граматики: дослідження одиниць від змісту до форми і від форми до змісту (О. В. Питання організації ФСМП субєктивної модальності в сучасному німецькому публіцистичному дискурсі з огляду на семантичний і структурний аспекти його компонентів дотепер не знайшло повного висвітлення в лінгвістиці, про що свідчить відсутність монографічних досліджень, присвячених цій проблематиці. Актуальність дисертаційної роботи полягає у дослідженні актуальних граматичних напрямів, зокрема функціонального, який дозволяє висвітлити семантичні і структурні характеристики субєктивної модальності у сучасному трактуванні, здійснити функціональний аналіз засобів її вираження на основних і проміжних рівнях мови, визначити семантичний і структурний потенціали субєктивної модальності, а також описати в синхронії основні характеристики семантичних і структурних засобів функціонально-семантичного мікрополя субєктивної модальності у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 року) і відповідає науковій проблематиці держбюджетної теми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, затвердженої вченою радою КНЛУ (протокол № 6 від 30 січня 2005 року). Досягнення поставленої мети передбачає розвязання таких завдань: - окреслити основні підходи до інтерпретації лінгвістичної природи модальності на основі критичного аналізу положень сучасних провідних вітчизняних і зарубіжних авторів та розробити методику дослідження модальності у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі;"Теоретичні засади дослідження модальності у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі" присвячено аналізу сучасних тлумачень модальності, який проводиться на основі зіставлення традиційних способів характеристики цієї категорії з концепціями, отриманими при використанні результатів суміжних із лінгвістикою наук. Виходячи із загальнотеоретичних тлумачень, субєктивна модальність є складовою категорії модальності; вона проявляється при вираженні мовцем власного бачення події, особи чи предмета, які є актуальною проблемою у певному соціумі і визначають тему дискурсу. У роботі доведено, що прирівнювання модусу до модальності є хибним, оскільки граматична категорія модусу є вужчою за модальність за своїм значенням і представляє лише один із багатьох способів актуалізації субєктивної модальності (В. М. Для дослідження релевантним є звернення до семантичних, структурних і стилістичних характеристик публіцистичних жанрів "стаття" і "коментар", а також до мовних і позамовних чинників, що впливають на формування публіцистичного дискурсу, оскільки вивчення цих питань розширює сферу пошуку засобів вираження субєктивної модальності у досліджуваному виді дискурсу (Л. Є. Кожна група має такі одиниці: а) засоби вираження субєктивної модальності з позитивною оцінкою (СМ ); б) засоби вираження субєктивної модальності з негативною оцінкою (СМ-); в) нейтральні засоби вираження СМ, які отримують оцінний компонент у контексті; г) нові слова з субєктивно модальним значенням (СМ / СМ-).Останній тлумачить модальність як ФСП / функціонально-семантичну категорію, передбачає зясування загальномовних ознак модальності та аналіз функціонального, семантичного і структурного аспектів цієї категорії, а також її вивчення за принципом від значення до форми і від форми до значення. Квалітативний, квантитативний і статистичний методи застосовано при розподілі семантичних структурних типів засобів вираження субєктивної модальності у ФСМП субєктивної модальності як його складових. Згідно зі знаковим характером СМ, були виділені три групи семантичних і структурних типів засобів вираження субєктивної модальності: 1) засоби вираження СМ0; 2) засоби вираження СМ ;

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ